Головне за 29.06.2026 по темі: Резонансний проєкт Цивільного кодексу: реакції та критика

Опрацьовано: 15641 джерел

Виявлено: 8 публікацій за 29 червня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Рада Європи вказує на ризики та необхідність доопрацювання проєкту нового Цивільного кодексу України з урахуванням європейських стандартів і суспільних викликів

Проєкт нового Цивільного кодексу України (№15150), який Верховна Рада підтримала в першому читанні, викликає значну увагу як серед правників, так і громадськості. Рада Європи у своєму юридичному висновку застерігає про низку недоліків, зокрема недостатню чіткість норм, відсутність диференціації між публічними та приватними особами, що може призвести до обмежень свободи слова та медіа. Також вказується на невідповідність окремих положень вимогам GDPR і відсутність антиSLAPP-механізмів, що створює ризики для журналістських розслідувань та захисту прав особи. Рекомендації Ради Європи включають уточнення формулювань, врахування суспільного інтересу до публічних осіб, забезпечення пропорційності обмежень та узгодження з практикою ЄСПЛ і законодавством ЄС. Одним із найбільш дискусійних аспектів проєкту є інститут посідання, який може сприяти легалізації самозахоплень майна. Юристи та адвокати застерігають, що запропоновані зміни можуть створити виклики для стабільності правосуддя та потребують встановлення ефективних запобіжників зловживання правом. Ці питання викликали масові протести, зокрема у Полтаві, де активісти висловлюють занепокоєння щодо обмеження майнових прав, процедур примирення подружжя та невизнання одностатевих союзів, що також викликає дискусії про права ЛГБТК+ спільнот. Паралельно з реформою Цивільного кодексу триває робота над оновленням законодавства загалом, зокрема ініційовано скасування застарілих постанов Верховної Ради, що не відповідають сучасним правовим та політичним реаліям. Це свідчить про прагнення законодавців адаптувати правову систему України до нових викликів, забезпечити її відповідність європейським стандартам та захист прав і свобод громадян у сфері приватного права, майнових і немайнових прав, договірних зобов’язань, цивільної відповідальності та правосуб’єктності.