Головне за 07.05.2026 по темі: Арбітражний керуючий та його діяльність

Опрацьовано: 14558 джерел

Виявлено: 11 публікацій за 7 травня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Нові законодавчі зміни щодо захисту арбітражних керуючих та практичні кейси банкрутства: від схем "перерваного транзиту" до контролю за майном і відповідальністю посадовців

У сфері банкрутства в Україні відбуваються важливі зміни, які стосуються статусу та захисту арбітражних керуючих. Законопроєкт № 15217 пропонує прирівняти арбітражних керуючих до працівників правоохоронних органів, посилюючи кримінальну та адміністративну відповідальність за перешкоджання їхній діяльності. Це включає захист від опору, втручання, а також запровадження штрафів для посадових осіб за ненадання інформації на запити керуючих. Такі нововведення мають на меті підвищити прозорість процедур банкрутства, знизити корупційні ризики та покращити захист прав кредиторів. Практичні кейси ілюструють складність і неоднозначність процедур банкрутства. На прикладі ТОВ "Інтеркоалтрейдінг" показано, як власник через судові механізми довів компанію до банкрутства, призначивши підконтрольного арбітражного керуючого, а майно компанії було відсутнє або реалізоване за символічною ціною пов'язаним структурам. Суд не виявив ознак фіктивного банкрутства, визнавши фінансові труднощі об'єктивними. Інтерв'ю з арбітражним керуючим Полтавського ГЗК висвітлює реальний стан справ на підприємстві, що перебуває у процедурі банкрутства. Підприємство продовжує працювати, а процедура банкрутства розглядається як інструмент санації. Важливою проблемою є неповернення материнською компанією значних коштів, що ускладнює фінансовий стан комбінату. Керуючий контролює виплати, щоб уникнути розтрати активів, і наголошує на прозорості та збереженні робочих місць. Окремо Верховний Суд підтвердив, що пеня, нарахована Антимонопольним комітетом України за прострочення сплати штрафу, не може нараховуватися під час мораторію та ліквідаційної процедури банкрута, що підкреслює особливості застосування фінансових санкцій у контексті банкрутства. Також судові рішення у спорах, пов'язаних із банкрутством, вимагають належного документального оформлення, як це показано у справі "Нафтогазвидобування". Ці нововведення та практичні приклади демонструють, що інститут арбітражного керуючого в Україні набуває більшої незалежності та захищеності, а процедура банкрутства стає більш прозорою і контрольованою. Водночас, складність і тривалість процедур вимагають від учасників ринку підвищеної уваги до дотримання законодавства та ефективної взаємодії між усіма сторонами процесу.