Головне за 23.04.2026 по темі: Договори / Контракти

Опрацьовано: 14550 джерел

Виявлено: 20 публікацій за 23 квітня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Верховний Суд формує нові підходи до розірвання договорів оренди через бездіяльність, статусу вимог при недійсності договорів у банкрутстві та спрощення первинних документів з 2026 року

У квітні 2026 року Верховний Суд України розглядає важливі питання, що стосуються укладення, виконання та розірвання договорів. Зокрема, формується нова судова практика щодо розірвання договору оренди через пасивну поведінку орендаря, коли тривале невикористання приміщення за призначенням визнається істотним порушенням, що дає підстави для припинення договору. Це свідчить про пріоритет норм Цивільного кодексу над спеціальним законодавством у таких спорах. Водночас Верховний Суд уточнює статус вимог кредиторів у справах про банкрутство, коли договори визнаються недійсними після відкриття провадження. Визначено, що зобов’язання з повернення безпідставно отриманих коштів виникає з моменту набрання чинності судовим рішенням, а не з дати фактичного отримання грошей, що впливає на черговість задоволення вимог. У сфері документального оформлення з 2026 року спрощено вимоги до первинних документів: інвойс може замінювати акт виконаних робіт, якщо сторони домовились про це, що значно полегшує документообіг. Також оприлюднено оновлений зразок акта приймання-передачі нежитлового приміщення, який є обов’язковим додатком до договору оренди. Окремо Рада адвокатів України наголосила на необхідності наявності договору про надання правничої допомоги та підтверджених повноважень адвоката для направлення адвокатських запитів, що є важливим для дотримання професійних стандартів. Нарешті, Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що захист прав власника земельної ділянки при самочинному будівництві можливий лише через судовий порядок, а державна реєстрація не породжує право власності сама по собі. Ці позиції формують єдину судову практику та підвищують правову визначеність у договірних відносинах.