забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 11.09.2026 по темі: Договори / Контракти
ЕкспортОпрацьовано: 15845 джерел
Виявлено: 26 публікацій за 11 вересня
-
Які умови звільнення працівника за втрату довіри згідно з практикою Верховного Суду?
Звільнення за втрату довіри можливе лише за наявності доведених винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує цінності. Підозра роботодавця не є достатньою підставою. Суд вимагає доказів вини та дотримання процедур, зокрема строків звернення до суду. Джерело
-
Як визначається строк позовної давності за зовнішньоекономічними договорами?
Строк позовної давності за ЗЕД-контрактами регулюється Конвенцією 1974 року, що встановлює 4-річний строк, якщо обидві сторони є учасниками Конвенції. В інших випадках застосовується стандартний 3-річний строк за Цивільним кодексом України. Початок строку залежить від характеру порушення. Джерело
-
Коли потрібно отримувати сертифікат ТПП про форс-мажор?
Сертифікат ТПП потрібен для підтвердження форс-мажорних обставин у випадках спорів між сторонами або для документального підтвердження знищення майна. Під час воєнного стану отримання сертифікату не є обов’язковим, але може знадобитися для підтвердження обставин. Джерело
-
Які зміни внесено до правил ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва?
Уряд розширив складові бази даних системи, змінив механізм подання повідомлень про укладені договори, надав замовникам можливість безпосередньо створювати картки проєктів та формувати повідомлення в системі. Це підвищує прозорість і контроль за будівельними договорами. Джерело
-
Що передбачає договір управління майном за Цивільним кодексом України?
Договір управління майном передбачає передачу майна управителю для платного управління в інтересах власника або вигодонабувача. Управитель діє без довіреності, має право на плату, несе відповідальність за належне управління, а договір має бути укладений письмово, а у випадку нерухомості – нотаріально. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Нові підходи до укладення, виконання, зміни та відповідальності за договори в Україні: практика Верховного Суду, зміни в законодавстві та рекомендації бізнесу
У сучасних умовах, зокрема в контексті воєнного стану, український бізнес та юридична практика стикаються з новими викликами щодо укладення, виконання, зміни та припинення договорів. Важливою темою є алгоритми дій у разі форс-мажорних обставин, які можуть унеможливити виконання договірних зобов’язань. Підприємцям рекомендують ретельно документувати збитки, повідомляти контрагентів і оформлювати зміни до договорів додатковими угодами. Сертифікат ТПП про форс-мажор стає ключовим документом для підтвердження обставин непереборної сили, хоча його доказова сила оцінюється судом індивідуально. Верховний Суд України наголошує, що звільнення працівника за втрату довіри можливе лише за наявності доведених винних дій, а не лише підозр роботодавця. Судова практика підкреслює необхідність дотримання процедур, зокрема строків звернення до суду, що має значення для припинення трудових договорів. У сфері зовнішньоекономічної діяльності визначення строків позовної давності регулюється як національним законодавством, так і міжнародними конвенціями, що впливає на строки виконання та розірвання договорів. Крім того, уряд та законодавці вносять зміни до правил ведення електронних систем обліку договорів, зокрема у будівництві, що підвищує прозорість та контроль за укладенням і виконанням договорів. Юридичні аспекти договорів управління майном детально регламентовані, включаючи права, обов’язки та відповідальність сторін. Важливими є також рекомендації щодо правильного оформлення та анулювання податкових накладних, що впливає на договірні відносини та податкову відповідальність. Загалом, сучасна практика та законодавство спрямовані на підвищення правової визначеності, захист інтересів сторін та мінімізацію ризиків договірних спорів.