Головне за 08.04.2026 по темі: Комплаєнс-контроль юридичних осіб: кейси

Опрацьовано: 14524 джерел

Виявлено: 49 публікацій за 8 квітня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

НБУ оштрафував Креді Агріколь Банк і п'ять фінансових компаній за порушення комплаєнс вимог, ОЕСР відзначила Україну за антикорупційний комплаєнс, а Верховна Рада ухвалила закон про оновлення державного контролю бізнесу

У березні 2026 року Національний банк України посилив контроль за дотриманням вимог фінансового моніторингу, валютного законодавства та протидії відмиванню коштів, застосувавши штрафи до одного банку та п'яти небанківських фінансових установ на загальну суму близько 2,4 млн гривень. Порушення включали невиконання зупинки фінансових операцій, відмову у проведенні валютно-обмінних операцій, неналежну перевірку клієнтів та недотримання внутрішніх процедур комплаєнсу. Ці заходи свідчать про посилення комплаєнс контролю у фінансовому секторі. Одночасно ОЕСР презентувала огляд антикорупції та доброчесності 2026 року, в якому Україна отримала високі оцінки за регуляторний розвиток антикорупційних норм, зокрема у сфері публічних закупівель, судової системи та політичних фінансів. Водночас експерти наголосили на необхідності покращити практичну імплементацію комплаєнс механізмів, зокрема електронної дисциплінарної системи та управління ризиками корупції, що є ключовим для підвищення довіри громадян та інтеграції України до міжнародних стандартів. Верховна Рада України ухвалила закон №14030, який оновлює правила державного нагляду (контролю) за бізнесом, впроваджує ризик-орієнтований підхід та усуває надмірні бюрократичні норми. Закон спрямований на підвищення прозорості, зниження корупційних ризиків та створення передбачуваних умов для юридичних осіб, що є важливим кроком для дотримання законодавства та ефективного внутрішнього комплаєнсу. Крім того, у 2026 році діють нові вимоги щодо подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, що є частиною системи внутрішнього контролю та комплаєнсу. Відкладення загального обов’язку подання через воєнний стан не стосується новостворених юросіб та випадків внесення змін, що вимагає своєчасного реагування. Проблеми комплаєнсу також виявляються у державних структурах, як показує приклад Держкомтелерадіо, де через застарілі нормативні акти виник дисбаланс у оплаті праці керівництва та підлеглих, що створює виклики мотивації та порушення етичних стандартів управління. Це ілюструє необхідність оновлення політик комплаєнсу та внутрішнього контролю у всіх юридичних особах, державних і приватних.