забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 04.07.2026 по темі: Комплаєнс-контроль юридичних осіб: кейси
ЕкспортОпрацьовано: 15667 джерел
Виявлено: 30 публікацій за 4 липня
-
Що нового у вимогах Національного банку України щодо комплаєнсу страхових компаній?
НБУ виявив системні порушення у фінансовому моніторингу страхових компаній і вимагає оновлення внутрішніх комплаєнс-програм, впровадження ризик-орієнтованого підходу та посилення контролю операцій для запобігання відмиванню коштів. Джерело
-
Як зміни в порядку державного контролю вплинуть на бізнес під час воєнного стану?
Уряд звільнив бізнес від перевірок об'єктів нерухомості, пошкоджених війною або розташованих на небезпечних територіях, що дозволить підприємствам зосередитися на відновленні та збереженні робочих місць, зменшуючи адміністративне навантаження. Джерело
-
Яке значення має рішення Верховного Суду щодо нарахування штрафних санкцій у період карантину?
Верховний Суд підтвердив, що штрафні санкції можуть нараховуватися понад шість місяців під час карантину, що важливо для дотримання законодавства та комплаєнс-вимог юридичними особами. Джерело
-
Які зміни відбулися у формуванні наглядових рад державних підприємств?
Уряд завершив формування наглядових рад Енергоатому та Оператора ГТС України, залучивши міжнародних експертів з досвідом у комплаєнсі та антикорупції для підвищення прозорості та ефективності управління. Джерело
-
Що відомо про розслідування Офісу Генпрокурора щодо ICU?
Офіс Генпрокурора та ДБР розслідують можливу державну зраду та зловживання службовим становищем співвласників ICU, зокрема Валерії Гонтаревої, з акцентом на дотриманні комплаєнс-програм і прозорості фінансових операцій. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
НБУ посилює фінансовий моніторинг страхових компаній, уряд спрощує контроль бізнесу під час воєнного стану, а Верховний Суд підтверджує продовження строків штрафних санкцій у період карантину
У сфері комплаєнсу для юридичних осіб та бізнесу в Україні відбуваються важливі зміни, що впливають на дотримання законодавства та внутрішній контроль. Національний банк України виявив системні порушення у фінансовому моніторингу страхових компаній, зокрема ігнорування джерел походження коштів та недостатню верифікацію клієнтів. Регулятор вимагає від страховиків оновлення внутрішніх комплаєнс-програм, впровадження ризик-орієнтованого підходу та посилення контролю, що є ключовими елементами антикорупційної політики та етичних стандартів у бізнесі. Уряд України ухвалив зміни до порядку державного контролю під час воєнного стану, які звільняють бізнес від перевірок об'єктів нерухомості, пошкоджених війною або розташованих на небезпечних територіях. Це рішення спрямоване на зниження адміністративного навантаження та сприяння стабільності роботи підприємств, що дозволить їм зосередитися на відновленні та збереженні робочих місць. Водночас контроль зберігається у сферах, що стосуються безпеки, здоров'я та довкілля. Верховний Суд України підтвердив можливість нарахування штрафних санкцій понад шість місяців у період карантину, що має важливе значення для дотримання комплаєнс-вимог юридичними особами. Це рішення підкреслює необхідність суворого дотримання законодавства та судової практики у сфері внутрішнього контролю та комплаєнсу. Також уряд завершив формування наглядових рад ключових державних підприємств, залучивши міжнародних експертів з досвідом у комплаєнсі та антикорупції, що сприятиме підвищенню прозорості та ефективності управління. Водночас Офіс Генпрокурора проводить розслідування щодо можливих зловживань та державної зради у фінансовій групі ICU, акцентуючи увагу на дотриманні комплаєнс-програм та прозорості фінансових операцій. Ці події свідчать про посилення уваги до комплаєнсу, антикорупції та етичних стандартів у діяльності юридичних осіб в Україні, що є важливим для підвищення довіри до бізнесу, захисту інтересів держави та забезпечення стабільного розвитку економіки.