Головне за 07.04.2026 по темі: Фінансові та платіжні послуги

Опрацьовано: 14524 джерел

Виявлено: 57 публікацій за 7 квітня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Верховна Рада ухвалила закон про цифровізацію виконавчого провадження з автоматичним блокуванням майна боржників та розширенням взаємодії платіжних систем і реєстрів, а також підтримала законопроєкт про приєднання України до SEPA для оптимізації платіжної інфраструктури

7 квітня 2026 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №14005, який суттєво модернізує процес виконавчого провадження через цифровізацію. Закон передбачає автоматичне блокування майна боржників, внесених до Єдиного реєстру, заборону нотаріусам посвідчувати угоди з таким майном, а банкам і сервісам МВС – здійснювати операції, що можуть ускладнити стягнення боргів. Водночас після погашення заборгованості система автоматично зніматиме всі обмеження без додаткових звернень. Цей закон також розширює взаємодію автоматизованої системи виконавчого провадження з державними органами, банками, фінансовими установами та небанківськими платіжними сервісами, що підвищить ефективність стягнення боргів та унеможливить приховування активів боржників. У березні 2026 року Національний банк України застосував штрафи до одного банку та п'яти небанківських фінансових установ за порушення фінансового моніторингу та валютного законодавства. Це свідчить про посилення контролю за діяльністю фінансових установ, включно з небанківськими платіжними сервісами, що є важливою складовою платіжної інфраструктури. Крім того, Верховна Рада підтримала законопроєкт №14327, що відкриває доступ до банківських рахунків у рамках приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Це сприятиме швидшим, дешевшим та стандартизованим переказам у євро, що є важливим кроком для інтеграції української платіжної системи з європейською. Законопроєкт передбачає створення реєстру рахунків із загальною інформацією про власників, без розкриття залишків коштів, та посилює фіскальний контроль, що викликає дискусії щодо балансу між прозорістю та приватністю. Також у сфері платіжних послуг відзначено активність державної програми "Національний кешбек", яка з 7 квітня 2026 року почала виплачувати кешбек понад 4,46 млн українцям за покупки у лютому. Програма стимулює споживання українських товарів, пропонуючи диференційовані ставки кешбеку та охоплює також компенсацію за пальне. Це свідчить про розвиток платіжної інфраструктури та підтримку національного виробника. Водночас розслідування NGL.media показало, що російські користувачі обходять санкції у Steam через платіжні посередницькі платформи, використовуючи складні схеми з перепродажу внутрішньоігрових предметів та мережу юридичних осіб у різних країнах. Це підкреслює важливість посилення контролю за платіжними послугами та фінансовою інфраструктурою для запобігання нелегальним фінансовим потокам. Загалом ухвалені законодавчі зміни та ініціативи свідчать про активний розвиток та цифровізацію платіжної інфраструктури України, посилення контролю за фінансовими установами, а також інтеграцію з європейськими платіжними системами, що має на меті підвищення ефективності, прозорості та безпеки фінансових операцій у країні.