забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 08.07.2026 по темі: Діяльність антикорупційних органів НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС
ЕкспортОпрацьовано: 15675 джерел
Виявлено: 34 публікації за 8 липня
-
Чи можна оскаржити довідку НАЗК, якщо вже відкрито кримінальне провадження?
Так, Верховний Суд підтвердив, що довідки НАЗК є індивідуальними актами і їх можна оскаржувати в адміністративному суді навіть після початку кримінального провадження, що розширює права суб’єктів декларування. Джерело
-
Які основні проблеми в роботі САП та БЕБ виявила Тимчасова слідча комісія Верховної Ради?
Комісія виявила кадровий дефіцит, низьку ефективність фінансового контролю, формальний характер реагування на порушення та недостатню результативність розслідувань у САП і БЕБ. Джерело
-
Що містить гайд НАЗК щодо повідомлення про корупцію?
Гайд містить інформацію про види корупції, відповідальність, повноваження антикорупційних органів, вимоги до повідомлень, способи подання звернень та порядок їх розгляду, а також механізми захисту заявників і викривачів. Джерело
-
Які резонансні кримінальні справи наразі розслідуються в антикорупційній сфері?
Серед резонансних справ — розслідування щодо ексзаступника керівника ОП Андрія Смирнова, справи полку "Скеля", а також провадження, пов’язані з корупцією у військовій сфері та можливою участю високопосадовців у корупційних схемах. Джерело
-
Як Верховний Суд розмежував адміністративний та кримінальний процеси у справах корупції?
Суд наголосив, що адміністративний суд контролює законність дій органів влади, а кримінальний — наявність складу злочину, тому ці процеси не конкурують, а доповнюють один одного, що дозволяє одночасно оскаржувати довідки НАЗК і вести кримінальне розслідування. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховний Суд підтвердив право оскаржувати довідки НАЗК навіть при відкритих кримінальних провадженнях у справах корупції, що змінює підходи до захисту суб’єктів декларування та процесуального контролю
Верховний Суд України ухвалив важливе рішення, яке розширює права суб’єктів декларування у сфері антикорупційного контролю. Тепер довідки Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), які є результатом повної перевірки декларацій, можна оскаржувати в адміністративному суді навіть у випадках, коли за цими довідками вже відкрито кримінальні провадження. Це рішення усуває раніше поширену практику, коли відкриття кримінальної справи блокувало адміністративне оскарження, що фактично позбавляло суб’єктів декларування права на повний судовий захист. Суд наголосив, що адміністративний суд контролює законність дій органів влади, а кримінальний — наявність складу злочину, тому ці процеси не конкурують, а доповнюють один одного. Окрім цього, у новинах відзначається активність Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у просвітницькій діяльності: спільно з Програмою підтримки ОБСЄ розроблено гайд для громадян про правильне повідомлення про корупцію, що має підвищити обізнаність і сприяти формуванню нульової толерантності до корупції. Водночас тимчасова слідча комісія Верховної Ради виявила проблеми у роботі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Бюро економічної безпеки (БЕБ), зокрема кадровий дефіцит, низьку ефективність фінансового контролю та недостатню результативність розслідувань. У сфері кримінальних проваджень тривають резонансні справи, зокрема щодо ексзаступника керівника Офісу Президента Андрія Смирнова, якому Вищий антикорупційний суд продовжив процесуальні обов’язки, а також розслідування щодо полку "Скеля" та інших випадків корупції і зловживань у військовій сфері. Антикорупційна вертикаль, включно з НАБУ, САП та ВАКС, стикається з викликами у розслідуванні політично чутливих справ, зокрема щодо можливої участі високопосадовців у корупційних схемах. Загалом новини свідчать про активізацію антикорупційної діяльності, посилення правового захисту суб’єктів декларування та необхідність удосконалення інституційної спроможності антикорупційних органів.