забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 26.04.2026 по темі: Банкрутство юридичних осіб
ЕкспортОпрацьовано: 14551 джерел
Виявлено: 2 публікації за 26 квітня
-
Чим відрізняється фраудаторний правочин від фіктивного у справах про банкрутство?
Фіктивний правочин укладається без наміру створення правових наслідків і є недійсним, тоді як фраудаторний правочин має на меті приховати активи боржника, завдаючи шкоди кредиторам. Не кожен фіктивний правочин є фраудаторним і навпаки. Джерело
-
Чи достатньо боргової розписки для визнання вимог кредитора у справі про банкрутство?
Ні, боргова розписка сама по собі не є достатнім доказом. Кредитор повинен підтвердити реальність фінансових зобов’язань, зокрема надати докази джерел походження коштів. Джерело
-
Які наслідки має підвищений стандарт доказування для кредиторів у процедурах банкрутства?
Підвищений стандарт доказування захищає від штучного формування заборгованості, що може впливати на розподіл активів боржника. Це сприяє захисту прав добросовісних кредиторів і прозорості процедури банкрутства. Джерело
-
Як суд оцінює правочини, які можуть бути фраудаторними чи фіктивними?
Суд аналізує умисел сторін, реальність виконання правочину та відповідність принципам добросовісності. Фраудаторність визначається через порушення добросовісності та намір уникнути виконання зобов’язань. Джерело
-
Яке значення мають ці рішення для арбітражних керуючих і комітетів кредиторів?
Рішення підкреслюють необхідність ретельного аналізу правочинів і доказів у процедурах банкрутства, що допомагає забезпечити справедливий розподіл активів і захист інтересів усіх сторін. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Велика Палата ВС роз'яснює відмінності між фраудаторними та фіктивними правочинами, а Верховний Суд підвищує стандарти доказування вимог кредиторів у справах про банкрутство
Велика Палата Верховного Суду України у 2026 році детально розглянула питання співвідношення фраудаторних і фіктивних правочинів у контексті банкрутства юридичних осіб. Було встановлено, що фіктивний правочин — це угода, укладена без наміру створення правових наслідків, яка є недійсною, тоді як фраудаторний правочин спрямований на приховування активів боржника з метою шкоди кредиторам. Суд підкреслює, що не кожен фіктивний правочин є фраудаторним і навпаки, що має важливе значення для оцінки правочинів у процедурах банкрутства та санації боржника. Окремо Верховний Суд України звернув увагу на підвищення стандартів доказування для кредиторів у справах про банкрутство. Зокрема, боргова розписка не є автоматичною підставою для визнання вимог кредитора. Суд вимагає підтвердження реальності фінансових зобов’язань, включно з доказами джерел походження коштів, що запобігає створенню штучної заборгованості, яка може впливати на розподіл активів боржника та права добросовісних кредиторів. Ці рішення Верховного Суду мають суттєве значення для арбітражних керуючих, комітетів кредиторів та учасників процедур банкрутства юридичних осіб. Вони підкреслюють необхідність ретельного аналізу правочинів та доказів у справах про неплатоспроможність, що сприяє більш прозорому та справедливому процесу санації або ліквідації боржника, а також захисту інтересів усіх сторін у процедурі банкрутства.