забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 21.09.2026 по темі: Банківська діяльність
ЕкспортОпрацьовано: 15856 джерел
Виявлено: 22 публікації за 21 вересня
-
Чому банки можуть блокувати картки через дрібні перекази?
Банки блокують картки, якщо фінансовий моніторинг виявляє підозрілі операції, зокрема часті дрібні перекази від різних осіб, які не відповідають звичній активності клієнта. Це робиться для запобігання відмиванню коштів та фінансуванню незаконної діяльності. Джерело
-
Що змінилося у правилах зарахування валютних переказів з-за кордону в Україні?
З 15 вересня 2026 року небанківські платіжні провайдери зобов’язані конвертувати всі валютні перекази з-за кордону на рахунки фізичних осіб у гривню за курсом, погодженим з банком. Це уніфікує правила та підвищує прозорість валютних операцій. Джерело
-
Чому банки блокують внесення застав у резонансних кримінальних справах?
Банки блокують внесення застав, посилаючись на рекомендації НБУ та оцінку ризиків фінансового моніторингу, які визначають кошти для застави як ризикові. Це ускладнює внесення застав і фактично перетворює їх на приховану форму тримання під вартою. Джерело
-
Які нові можливості для валютних операцій отримали фізичні особи та бізнес через небанківські платіжні системи?
Постанова НБУ №105 розширила перелік валютних операцій через небанківські платіжні системи, дозволивши фізичним особам здійснювати закордонні розрахунки у гривні з лімітом 200 000 грн на місяць, а бізнесу отримувати гривневі еквіваленти переказів від нерезидентів за товари та послуги. Джерело
-
Які проблеми існують у розслідуванні відмивання коштів в Україні?
Основні проблеми — тривалість судових процесів, низька ефективність повернення активів з-за кордону через застарілі міжнародні процедури, політичні фактори, а також складнощі у взаємодії правоохоронних органів і фінансового моніторингу. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
НБУ зобов’язав небанківські платіжні установи конвертувати валютні перекази у гривню, банки блокують застави за рекомендацією НБУ, а фінансовий моніторинг посилює контроль операцій у 2026 році
У вересні 2026 року Національний банк України запровадив важливі зміни у валютному регулюванні, зокрема постанову №106, яка зобов’язує небанківських надавачів платіжних послуг конвертувати всі валютні перекази з-за кордону у гривню. Це нововведення уніфікує правила обслуговування міжнародних платіжних операцій, встановлює чіткі вимоги до курсових умов та супровідної інформації, що відповідає нормам фінансового моніторингу. Постанова №105 розширює перелік дозволених валютних операцій через небанківські платіжні системи, зокрема для бізнесу та фізичних осіб, встановлюючи ліміти на закордонні розрахунки. Водночас банки посилюють контроль за операціями клієнтів, блокуючи картки та платежі у разі виявлення підозрілої активності, навіть якщо це дрібні перекази. Особливу увагу приділяють операціям, які не відповідають доходам клієнта, регулярним переказам із багатьох рахунків, а також транзакціям, пов’язаним із криптовалютою чи юрисдикціями з підвищеним ризиком. У резонансних кримінальних справах, зокрема щодо народного депутата Вадима Столара та Ірини Мудрої, банки відмовляються приймати застави, посилаючись на рекомендації НБУ та оцінку ризиків фінансового моніторингу, що фактично ускладнює реалізацію альтернативи триманню під вартою. Експерти та адвокати звертають увагу на небезпечну трансформацію інституту застави, коли вона перестає бути реальною альтернативою триманню під вартою через блокування платежів банками. У сфері боротьби з відмиванням коштів правоохоронці відзначають зростання кількості вироків, але наголошують на проблемах повернення активів з-за кордону через застарілі міжнародні процедури та політичні фактори. Загалом, 2026 рік характеризується посиленням банківського регулювання, валютного контролю та фінансового моніторингу, що має на меті підвищення прозорості фінансових операцій та запобігання ризикам відмивання коштів.