Комплаєнс-контроль юридичних осіб: кейси

Опрацьовано: 15728 джерел

Виявлено: 26 публікацій за 25 липня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Нові виклики комплаєнсу в Україні: визначення суб'єктів господарювання, посилення фінансового моніторингу та цифровізація закупівель

В українському законодавстві чітко визначено, хто не є суб'єктом господарювання, зокрема державні органи, фізичні особи без реєстрації підприємцями, споживачі та відокремлені підрозділи юридичних осіб. Ці межі важливі для правильного застосування норм комплаєнсу, уникнення помилок у договорах та податковому обліку. Після реформи 2025 року ці правила зберігають свою актуальність, підкреслюючи розмежування владних і комерційних функцій, що є базою для формування ефективної системи внутрішнього контролю та комплаєнс-програм у юридичних особах. Національний банк України посилив контроль за фінансовими операціями, розширивши критерії виявлення ризикових клієнтів серед юридичних осіб та ФОП. Банки тепер мають більш ретельно перевіряти новостворені компанії, імпортерів та бізнеси з ознаками фіктивності, що є важливим кроком у протидії корупції, ухиленню від оподаткування та відмиванню коштів. Це підвищує вимоги до політик комплаєнсу та систем внутрішнього контролю в бізнесі. Журналістські розслідування виявили складні фінансові схеми, які використовують для обходу санкцій, зокрема через брокерські структури в Дубаї. Ці схеми можуть фінансувати військово-промисловий комплекс Росії, що підкреслює необхідність посилення антикорупційного комплаєнсу та етичних стандартів. Водночас приклади цифровізації закупівель в українських компаніях демонструють, як впровадження сучасних технологій і структурованих процесів допомагає мінімізувати корупційні ризики та забезпечити прозорість, що є ключовим для ефективного комплаєнс-контролю. Важливим є також судова практика, яка визначає межі відповідальності за фраудаторні правочини, що сприяє формуванню чітких правил для юридичних осіб у сфері дотримання законодавства. Загалом, сучасні виклики вимагають від бізнесу та державних інституцій посилення комплаєнс-програм, впровадження систем внутрішнього контролю та дотримання етичних стандартів для забезпечення законності та прозорості господарської діяльності.