Головне за 05.05.2026 по темі: Арбітражний керуючий та його діяльність

Опрацьовано: 14555 джерел

Виявлено: 10 публікацій за 5 травня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Винагорода, відповідальність та практика арбітражних керуючих у справах про банкрутство: судові рішення, проблеми оплати та критичні ситуації на підприємствах

Останні публікації висвітлюють ключові аспекти діяльності арбітражних керуючих у процедурах банкрутства, зокрема питання оплати їхньої праці, відповідальності та практичних викликів. Верховний Суд України послідовно підтверджує, що послуги арбітражного керуючого є платними, а у випадках відсутності активів боржника оплату мають здійснювати кредитори пропорційно до своїх вимог. Однак відсутність чітких законодавчих норм щодо механізму оплати породжує конфлікти, затримки та значне податкове навантаження на керуючих, що ускладнює їхню роботу та незалежність. У сфері відповідальності судова практика поступово уніфікує підходи до застосування субсидіарної та солідарної відповідальності, однак залишається низка проблем, зокрема щодо визначення кола відповідальних осіб та розмежування цих видів відповідальності. Водночас процедура банкрутства визнана більш ефективним інструментом для кредиторів у порівнянні з виконавчим провадженням, оскільки вона передбачає мораторій на активи, можливість оспорювання правочинів та покладення відповідальності на контролюючих осіб боржника. Критична ситуація на підприємстві "Карпатнафтохім" ілюструє складнощі практичного застосування процедур банкрутства, де арбітражний керуючий обмежений у повноваженнях, а відсутність фінансування та масовий відтік працівників створюють загрозу техногенної та екологічної катастрофи. Судова практика також звертає увагу на недобросовісне використання права на звернення до суду, підкреслюючи необхідність добросовісності та уникнення зловживань у процесах банкрутства. Загалом, сучасна практика вимагає подальшого законодавчого вдосконалення та чіткого регулювання для забезпечення ефективності та справедливості процедур банкрутства.