забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 06.03.2026 по темі: Комплаєнс-контроль юридичних осіб: кейси
ЕкспортОпрацьовано: 14478 джерел
Виявлено: 48 публікацій за 6 березня
-
Які нові вимоги щодо комплаєнсу для юридичних осіб передбачає законодавство України у 2026 році?
Законодавство розширює коло осіб, відповідальних за запобігання корупції, включаючи уповноважених представників юридичних осіб. Вони зобов’язані впроваджувати заходи з антикорупційного комплаєнсу, що підсилює роль внутрішнього контролю та етичних стандартів у бізнесі. Джерело
-
Як замовні кримінальні провадження впливають на комплаєнс і репутацію українських компаній?
Замовні кримінальні провадження створюють серйозні репутаційні ризики, ускладнюють проходження комплаєнс-перевірок, блокують фінансові операції та можуть призвести до втрати міжнародних партнерів, що негативно впливає на бізнес і його довіру. Джерело
-
Які податкові обов’язки виникають у юридичних осіб при їх перетворенні?
Перетворення юридичної особи не є автоматичною підставою для позапланових перевірок. Підприємство, створене внаслідок перетворення, вважається новим платником податку на прибуток і має подати заяву про перереєстрацію платником ПДВ протягом 10 робочих днів після завершення реорганізації. Джерело
-
Які недоліки у деклараціях посадовців виявляє НАЗК і як це впливає на комплаєнс?
НАЗК виявляє недостовірні відомості, зокрема про нерухомість, транспортні засоби та фінансові зобов’язання. Це свідчить про посилення контролю та необхідність дотримання комплаєнс-програм для запобігання корупції та забезпечення прозорості. Джерело
-
Як ESG-комплаєнс інтегрується у банківський сектор?
ESG-комплаєнс у банках розглядається як система управління ризиками, інтегрована у стратегію, кредитну політику та внутрішній контроль. Відсутність власної методології оцінки ESG-ризиків призводить до ілюзії контролю, тому банки мають розробити власні критерії для ефективного управління. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Важливі законодавчі зміни та виклики комплаєнсу для юридичних осіб: нові антикорупційні вимоги, ризики замовних кримінальних проваджень та інтеграція ESG у систему внутрішнього контролю
У березні 2026 року в Україні відбулися важливі законодавчі зміни, що стосуються комплаєнсу юридичних осіб та антикорупційної політики. Президент України вніс законопроєкт, який розширює коло осіб, відповідальних за запобігання корупції, включно з уповноваженими представниками юридичних осіб. Це підкреслює зростаючу роль внутрішнього комплаєнсу та системи внутрішнього контролю у дотриманні законодавства та етичних стандартів. Водночас бізнес стикається з викликами, пов’язаними із замовними кримінальними провадженнями, які шкодять репутації компаній на міжнародній арені, ускладнюють проходження комплаєнс-перевірок та створюють додаткові ризики для співпраці з іноземними партнерами. Державна податкова служба надала роз’яснення щодо податкових обов’язків юридичних осіб при їх перетворенні, наголосивши, що сам факт реорганізації не є підставою для позапланових перевірок без наявності податкових ризиків. Виявлення недостовірних даних у деклараціях посадовців, як у випадку з представником Міноборони, свідчить про посилення контролю та важливість дотримання комплаєнс-програм. Одночасно з цим, у банківському секторі ESG-комплаєнс набуває особливого значення як система управління ризиками, що інтегрується у внутрішні політики та кредитні процеси, а не просто як збір даних. Ці тенденції свідчать про посилення вимог до юридичних осіб щодо впровадження ефективних комплаєнс-програм, систем внутрішнього контролю та дотримання етичних стандартів. Водночас бізнесу необхідно бути готовим до нових викликів, зокрема пов’язаних із репутаційними ризиками та необхідністю прозорості у фінансовій звітності. Комплаєнс стає не лише інструментом запобігання корупції, а й ключовим фактором довіри та стабільності у взаєминах із партнерами та регуляторами.