забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 07.04.2026 по темі: Комплаєнс-контроль юридичних осіб: кейси
ЕкспортОпрацьовано: 14524 джерел
Виявлено: 48 публікацій за 7 квітня
-
Які основні зміни пропонує законопроєкт №15121 щодо управління комунальними підприємствами?
Законопроєкт №15121 передбачає впровадження обов’язкових елементів корпоративного врядування для комунальних підприємств із часткою власності понад 50%, включно з наглядовими радами з більшістю незалежних членів, конкурсним відбором керівників, системою внутрішнього контролю (комплаєнс, аудит, управління ризиками) та обов’язковим зовнішнім аудитом. Джерело
-
Що змінилося у вимогах до фінансового моніторингу для ФОП, які працюють з нерухомістю?
Фізичні особи-підприємці, які надають посередницькі або консультаційні послуги під час операцій із нерухомістю, зобов’язані стати на облік у Держфінмоніторингу як суб’єкти первинного фінансового моніторингу. Відсутність реєстрації тягне за собою штрафи, а вимоги посилилися з набранням чинності наказу Мінфіну №322. Джерело
-
Які нові норми щодо фінансового моніторингу публічних діячів розглядає Верховна Рада?
Пропонується обмежити статус політично значущих осіб (PEP) трирічним терміном після припинення повноважень замість довічного контролю. Водночас розширюється перелік осіб, які підпадають під фінансовий моніторинг, включно з керівниками та членами наглядових рад державних підприємств і працівниками держбанків, відповідальними за фінансовий моніторинг. Джерело
-
Що передбачає приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)?
Приєднання до SEPA передбачає гармонізацію законодавства з європейськими стандартами фінансового моніторингу, створення централізованих реєстрів банківських рахунків та індивідуальних сейфів, що міститимуть інформацію про власників без розкриття залишків коштів. Це сприятиме підвищенню прозорості, запобіганню відмиванню грошей і полегшенню міжнародних платежів. Джерело
-
Як бізнес може підготуватися до податкової перевірки з урахуванням комплаєнсу?
Бізнес має системно готуватися до перевірок, формувати внутрішні комплаєнс програми, правильно оформлювати документи, визначати відповідальних осіб для комунікації з контролюючими органами. Це допомагає мінімізувати ризики штрафів, зберегти репутацію та забезпечити ефективний захист у разі спорів. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Нові законодавчі ініціативи та практичні виклики комплаєнсу у юридичних особах: від реформ управління комунальними підприємствами до посилення фінансового моніторингу та впровадження SEPA в Україні
У 2026 році в Україні відбуваються важливі зміни у сфері комплаєнсу юридичних осіб, що охоплюють як законодавчі ініціативи, так і практичні аспекти контролю та внутрішнього аудиту. Законопроєкт №15121 пропонує впровадження обов’язкових елементів корпоративного врядування для комунальних підприємств із часткою власності понад 50%, включно з наглядовими радами, конкурсним відбором керівників, системою внутрішнього контролю та зовнішнім аудитом. Це спрямовано на підвищення прозорості, ефективності та відповідальності у сфері управління підприємствами, що забезпечують життєво важливі послуги громад. Паралельно Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку посилила вимоги до комплаєнс контролю, зокрема щодо дотримання санкційного законодавства, що стало частиною загальної системи нагляду за фінансовим ринком. Для ФОП, які здійснюють операції з нерухомістю, встановлено обов’язок реєстрації у Держфінмоніторингу як суб’єктів первинного фінансового моніторингу, що підвищує вимоги до внутрішніх комплаєнс програм та звітності. Верховна Рада розглядає законопроєкти, які обмежують довічний фінансовий моніторинг публічних діячів трирічним терміном після припинення повноважень, одночасно розширюючи перелік осіб, які підпадають під цей контроль. Важливим кроком є також підготовка до приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), що передбачає гармонізацію законодавства з європейськими стандартами фінансового моніторингу, створення централізованих реєстрів банківських рахунків та посилення заходів протидії відмиванню коштів. Практичні рекомендації для бізнесу акцентують увагу на системній підготовці до податкових перевірок, формуванні внутрішніх комплаєнс програм, правильному оформленні документів та визначенні відповідальних осіб для комунікації з контролюючими органами. Такий підхід дозволяє мінімізувати ризики штрафів, зберегти репутацію та забезпечити ефективний захист у разі спорів. Таким чином, 2026 рік стає роком системних змін у комплаєнсі юридичних осіб в Україні, де законодавчі реформи, посилення контролю та впровадження міжнародних стандартів створюють нові виклики та можливості для бізнесу, юристів і комплаєнс-спеціалістів.