забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 16.03.2026 по темі: Комплаєнс-контроль юридичних осіб: кейси
ЕкспортОпрацьовано: 14481 джерел
Виявлено: 47 публікацій за 16 березня
-
Які нові штрафи передбачені за торгівлю без ліцензії підакцизними товарами?
Законопроєкт № 9364 вводить значні штрафи від 200 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян залежно від масштабу порушення, обов’язкову конфіскацію товарів і виручки, а також кримінальну відповідальність за великі обсяги незаконного обігу підакцизних товарів. Джерело
-
Що включає чек-лист НКЦПФР для підготовки до перевірок юридичних осіб?
Чек-лист НКЦПФР містить перелік установчих, кадрових, фінансових документів, а також внутрішніх політик комплаєнсу, системи внутрішнього контролю, правил запобігання конфлікту інтересів та інших регламентів, необхідних для успішного проходження перевірок. Джерело
-
Як змінилася судова практика щодо банкрутства юридичних осіб у 2025 році?
Суди дедалі більше розглядають банкрутство як інструмент фінансової реабілітації, звертаючи увагу на добросовісність боржника, реальність виконання зобов’язань та прозорість фінансової історії, що впливає на комплаєнс та внутрішній контроль юридичних осіб. Джерело
-
Що таке податковий комплаєнс і як він впроваджується в Україні?
Податковий комплаєнс — це модель взаємодії податкової служби з платниками, що базується на превентивному управлінні ризиками, прозорому діалозі та підтримці бізнесу у дотриманні податкового законодавства, що зменшує кількість перевірок і порушень. Джерело
-
Які основні схеми відмивання грошей в Україні і як їм протидіють?
Основні схеми включають приховану конвертацію готівки через фіктивні компанії, дроблення платежів та транзитні рахунки. Для протидії цим схемам юридичні особи мають впроваджувати ефективні системи внутрішнього контролю та комплаєнс-моніторингу фінансових операцій. Джерело
-
Які дані вважаються банківською таємницею і коли їх можна розкривати?
Банківська таємниця — це інформація про рахунки, операції, фінансовий стан клієнта, яка стала відома банку під час обслуговування. Розкривати її можна лише за згодою клієнта, рішенням суду або на запити уповноважених органів, що має враховуватися у комплаєнс-програмах юридичних осіб. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Нові законодавчі ініціативи 2026 року посилюють комплаєнс контроль юридичних осіб: штрафи за підакцизні товари, вимоги НКЦПФР, судова практика банкрутства та податковий комплаєнс
У 2026 році в Україні відбувається суттєве посилення законодавчих вимог щодо комплаєнсу юридичних осіб, що включає нові штрафи за торгівлю без ліцензії підакцизними товарами, розширені вимоги до систем внутрішнього контролю та комплаєнс-програм. Законопроєкт № 9364 вводить жорсткі санкції, обов’язкову конфіскацію та кримінальну відповідальність, що вимагає від юридичних осіб перегляду політик комплаєнсу та контролю. НКЦПФР оприлюднила детальний чек-лист документів для підготовки до перевірок, де особлива увага приділяється наявності внутрішніх політик комплаєнсу, кадрової документації та фінансової звітності. Судова практика 2025 року демонструє зміщення акцентів у банкрутстві на реальне відновлення платоспроможності та добросовісність боржника, що також впливає на комплаєнс юридичних осіб. Податковий комплаєнс набирає ваги як сучасна модель взаємодії з податковою службою, що базується на превентивному управлінні ризиками та прозорому діалозі. Голова Держфінмоніторингу наголошує на необхідності посилення внутрішнього контролю для запобігання схемам відмивання грошей через фіктивні компанії та транзитні рахунки. Водночас законодавство про банківську таємницю визначає чіткі межі захисту фінансової інформації клієнтів, що має враховуватися у комплаєнс-програмах юридичних осіб. Ці зміни створюють нові виклики та можливості для юридичних осіб у сфері комплаєнсу, вимагаючи системного підходу до внутрішнього контролю, етичних стандартів та дотримання законодавства, що є ключовим для збереження репутації та мінімізації ризиків у бізнесі.