забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 20.03.2026 по темі: Банківська діяльність
ЕкспортОпрацьовано: 14525 джерел
Виявлено: 31 публікація за 20 березня
-
Які основні зміни у безвиїзному банківському нагляді запроваджує Національний банк України?
НБУ впроваджує ризик-орієнтований підхід до безвиїзного нагляду, що дозволяє встановлювати вимоги та обмеження банкам у разі погіршення їх фінансового стану. Встановлено механізм негайного реагування на загрози вкладникам і кредиторам, а також вимоги щодо поліпшення капіталу, ліквідності та корпоративного управління. Джерело
-
Що передбачає новий законопроєкт Мінфіну щодо оподаткування цифрових платформ?
Законопроєкт вводить ставку ПДФО 5% для фізичних осіб, які отримують доходи через цифрові платформи, а також встановлює операторів платформ податковими агентами. Встановлено неоподатковуваний мінімум доходу у 2000 євро на рік та обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ ФОПів-єдинників із доходом понад 4 млн грн з 2027 року. Джерело
-
Як змінюється доступ податкових органів до банківської таємниці?
Законопроєкт розширює підстави для отримання інформації про банківські операції у позасудовому та судовому порядку. Податківці зможуть отримувати відомості про операції ФОПів, які працюють через цифрові платформи, для контролю за оподаткуванням, що сприятиме боротьбі з ухиленням від сплати податків. Джерело
-
Які нові правила фінансового моніторингу для групових клієнтів запроваджено?
Держфінмоніторинг встановив, що у разі підозрілої діяльності групи пов'язаних клієнтів слід подавати одне агреговане повідомлення. Це покращить якість аналітики та допоможе виявляти складні схеми відмивання коштів. Джерело
-
Що передбачає законопроєкт щодо приєднання України до SEPA?
Законопроєкт імплементує вимоги ЄС для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Він передбачає зміни у законодавстві про банки, фінансовий моніторинг, захист викривачів та посилення відповідальності за порушення у фінансовій сфері, що сприятиме гармонізації з європейськими стандартами. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Мінфін оприлюднив законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, ПДВ для ФОП та розширення доступу до банківської таємниці: нові правила фінансового моніторингу та банківського нагляду в Україні
У березні 2026 року Міністерство фінансів України оприлюднило масштабний законопроєкт, який передбачає впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, а також нові правила оподаткування операцій електронної торгівлі. Законопроєкт встановлює ставку ПДФО у 5% для фізичних осіб-продавців на цифрових платформах, вводить обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ для ФОПів-єдинників із доходом понад 4 млн грн з 2027 року та підвищує поріг обов'язкової реєстрації платником ПДВ до 4 млн грн. Ці зміни мають на меті гармонізувати українське податкове законодавство з міжнародними стандартами та вимогами МВФ. Водночас Національний банк України затвердив зміни до Положення про безвиїзний банківський нагляд, які вводять ризик-орієнтований підхід до встановлення вимог та обмежень для банків. Це дозволить більш ефективно реагувати на погіршення фінансового стану банків, підвищити якість корпоративного управління та посилити захист вкладників і кредиторів. Постанова набирає чинності з 1 травня 2026 року. Законопроєкт також розширює повноваження податкових органів щодо доступу до банківської таємниці у позасудовому та судовому порядку, що сприятиме боротьбі з ухиленням від сплати податків та фінансовими зловживаннями. Окрім того, Державна служба фінансового моніторингу уніфікувала логіку подання повідомлень про підозрілі операції для групових клієнтів, що підвищить якість аналітики та виявлення схем відмивання коштів. В цілому, ці новації спрямовані на підвищення прозорості фінансової системи, посилення контролю за операціями та адаптацію українського законодавства до європейських стандартів, зокрема в контексті приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).