забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 06.04.2026 по темі: Банківська діяльність
ЕкспортОпрацьовано: 14523 джерел
Виявлено: 46 публікацій за 6 квітня
-
Що передбачає скасування довічного фінансового моніторингу для публічних осіб?
Законопроєкт обмежує статус політично значущих осіб (PEP) трирічним терміном після завершення повноважень, що полегшує фінансовий контроль і відповідає вимогам МВФ. Джерело
-
Які ключові податкові законопроєкти підтримала Верховна Рада у 2026 році?
Підтримано продовження військового збору на три роки після війни, оподаткування доходів із цифрових платформ та скасування пільги на безмитне ввезення посилок до 150 євро. Джерело
-
Що зміниться у банківському регулюванні та фінансовому моніторингу?
НБУ відкликав ліцензії у двох небанківських установ, а також рекомендовано створити Реєстр рахунків і сейфів фізичних осіб та Реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів для підвищення прозорості. Джерело
-
Як вплинуть нові податкові зміни на бізнес і громадян?
Оподаткування цифрових платформ спростять, скасувавши обов’язковість відкриття спецрахунків і розкриття банківської таємниці, але скасування пільг на посилки відкладено через технічні складнощі. Джерело
-
Чи буде тотальний контроль операцій з нерухомістю?
Ні, фінансовий моніторинг здійснюється за ризикоорієнтованим підходом, а рієлтори повідомляють лише про підозрілі операції, а не всі угоди понад 400 тис. грн. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховна Рада підтримала ключові законопроєкти щодо оподаткування цифрових платформ, скасування довічного фінмоніторингу для публічних осіб та посилок, а також посилила банківський нагляд і фінансовий контроль у 2026 році
У квітні 2026 року Верховна Рада України розглянула та підтримала низку важливих законодавчих ініціатив, які мають суттєвий вплив на банківську діяльність, фінансовий моніторинг та податкове регулювання. Зокрема, у законопроєкті №15112-1 передбачено скасування довічного статусу політично значущих осіб (PEP) та обмеження фінансового моніторингу трирічним терміном після завершення повноважень, що стосується також працівників держбанків, відповідальних за фінмоніторинг. Ці зміни спрямовані на полегшення контролю та відповідають вимогам МВФ. Комітет Верховної Ради підтримав три ключові законопроєкти, необхідні для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом: продовження військового збору на три роки після війни, оподаткування доходів із цифрових платформ та скасування пільги на безмитне ввезення посилок до 150 євро. Законопроєкти передбачають створення спецфонду для військового збору та спрощення податкового режиму для самозайнятих осіб на цифрових платформах. Введення нових правил очікується не раніше 2027 року. У сфері банківської діяльності Національний банк України відкликав ліцензії у двох небанківських фінансових установ, що свідчить про посилення пруденційного нагляду. Також рекомендовано прийняти законопроєкт №14327, який передбачає створення Реєстру рахунків і сейфів фізичних осіб та Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів, що підвищить прозорість фінансових операцій і відповідність стандартам ЄС та FATF. Податкові ініціативи щодо цифрових платформ та оподаткування посилок викликали дискусії, але після доопрацювання отримали підтримку бізнесу. Зокрема, скасовано обов’язковість відкриття спеціальних рахунків і розкриття банківської таємниці для продавців на платформах. Водночас скасування пільги на посилки до 150 євро відкладено до 2027 року через необхідність модернізації митної системи. Ці зміни можуть вплинути на малий бізнес, волонтерські закупівлі та конкуренцію з імпортом. Міністерство фінансів роз'яснило, що фінансовий моніторинг операцій із нерухомістю здійснюється за ризикоорієнтованим підходом, а не тотально. Рієлтори зобов’язані повідомляти лише про підозрілі операції, а не всі угоди понад 400 тис. грн. Оцінювачі не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Мета контролю – підвищення прозорості та боротьба з тіньовими потоками без ускладнення життя добропорядним громадянам. Ці законодавчі зміни та практика фінансового контролю свідчать про посилення банківського регулювання, удосконалення системи фінансового моніторингу та адаптацію податкового законодавства до міжнародних стандартів, що є важливими кроками для стабільності банківської системи та економіки України.