забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 07.04.2026 по темі: Банківська діяльність
ЕкспортОпрацьовано: 14524 джерел
Виявлено: 77 публікацій за 7 квітня
-
Що передбачає закон №14005 про цифровізацію виконавчого провадження?
Закон №14005 передбачає цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження, розширення функціоналу автоматизованої системи, інтеграцію Єдиного реєстру боржників з іншими реєстрами, посилення контролю за боржниками та автоматичне зняття арештів після погашення боргу. Джерело
-
Чому вилучили норму про обмеження статусу PEP трьома роками?
Норму вилучили через ризики порушення міжнародних зобов’язань України перед ЄС та МВФ, оскільки довічний статус PEP є вимогою для євроінтеграції та боротьби з відмиванням коштів. Джерело
-
Які штрафи застосував НБУ у березні 2026 року?
НБУ оштрафував Креді Агріколь Банк і п’ять небанківських фінансових установ на загальну суму 2,4 млн грн за порушення вимог фінансового моніторингу, протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та валютного законодавства. Джерело
-
Що відбулося з законопроєктом про автоматичний обмін інформацією про доходи з цифрових платформ?
Верховна Рада не включила законопроєкти про автоматичний обмін інформацією про доходи з цифрових платформ до порядку денного через відсутність одного голосу, розгляд перенесено на 8 квітня. Джерело
-
Що передбачає законопроєкт №14327 про приєднання України до SEPA?
Законопроєкт №14327 передбачає створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, а також регулює доступ правоохоронних органів до цього реєстру з відтермінуванням до вступу України в ЄС. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховна Рада ухвалила закон про цифровізацію виконавчого провадження, вилучила норму про пом’якшення фінмоніторингу топпосадовців та підтримала законопроекти для приєднання України до SEPA
7 квітня 2026 року Верховна Рада України ухвалила низку важливих законів, що мають суттєво вплинути на банківську діяльність, фінансовий моніторинг та валютне регулювання. Зокрема, прийнято закон №14005, який передбачає цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження, розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження та інтеграцію Єдиного реєстру боржників з іншими державними реєстрами. Цей закон посилює контроль за боржниками, автоматично знімає арешти після погашення заборгованості та обмежує відчуження майна боржників, що є важливим кроком у євроінтеграції України та підвищенні ефективності виконання судових рішень. У сфері фінансового моніторингу парламент вилучив із законопроєкту №15112-1 норму, яка обмежувала довічний статус публічних діячів (PEP) трирічним терміном після завершення повноважень. Це рішення ухвалено через ризики порушення міжнародних зобов’язань України перед ЄС та МВФ. Натомість запропоновано призупинити штрафи для банків за порушення фінмоніторингу PEP до вступу України в ЄС, що має полегшити роботу банків із такими клієнтами. Також Національний банк України у березні 2026 року застосував штрафи на суму 2,4 млн грн до Креді Агріколь Банку та п’яти небанківських фінансових установ за порушення вимог фінансового моніторингу, протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та валютного законодавства. Це свідчить про посилення пруденційного нагляду та валютного контролю. Крім того, парламент не включив до порядку денного законопроєкти щодо автоматичного обміну інформацією про доходи з цифрових платформ (№15111), що відклало їх розгляд на 8 квітня. Водночас комітет підтримав доопрацьований урядовий законопроєкт №14327 про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), який передбачає створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Найскладнішим питанням залишається доступ правоохоронців до цього реєстру, який відтерміновано до моменту вступу України в ЄС. Загалом ухвалені та розглянуті законопроєкти є частиною зобов’язань України перед міжнародними фінансовими організаціями, зокрема МВФ, Світовим банком та ЄС, і спрямовані на гармонізацію національного законодавства з європейськими стандартами, підвищення прозорості фінансової системи, детінізацію економіки та забезпечення стабільності банківської системи в умовах воєнного стану.