забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 17.02.2026 по темі: Комплаєнс-контроль юридичних осіб: кейси
ЕкспортОпрацьовано: 14456 джерел
Виявлено: 52 публікації за 17 лютого
-
Що відомо про справу «Мідас» і підозру ексміністру Галущенку?
Справа «Мідас» пов’язана з масштабною корупційною схемою в «Енергоатомі», де ексміністру Галущенку інкримінують відмивання понад 112 млн доларів через офшорні фонди. Йому загрожує тривале ув’язнення, а прокурори просять суд обрати запобіжний захід із заставою у 425 млн грн. Джерело
-
Які основні ознаки дроблення бізнесу на ФОП за версією ДПС?
ДПС визначає дроблення бізнесу за ознаками, як-от спільна адреса, банківські рахунки, торгові марки, спільні працівники. Такі схеми використовують для мінімізації податків, що створює податкові та репутаційні ризики для юридичних осіб. Джерело
-
Які новели 2025 року щодо корпоративних договорів важливі для юридичних осіб?
Новели включають вимоги до письмової форми договору, розкриття інформації, структуру договору, механізми вирішення тупикових ситуацій, а також відмінності між корпоративним договором і статутом. Це підвищує прозорість і стабільність корпоративних відносин. Джерело
-
Що змінилося у оподаткуванні прощеного боргу фізичних осіб з 2026 року?
З 1 січня 2026 року прощений борг фізичних осіб, що не перевищує 25% мінімальної зарплати на рік, не включається до оподатковуваного доходу. Кредитор зобов’язаний повідомити боржника, а боржник самостійно сплачує податок з таких доходів. Джерело
-
Яка мета створення Corporate & Employment Board в АУКР?
Комітет створений для об’єднання експертів у сфері корпоративного управління, трудового права та комплаєнсу, сприяння обміну досвідом, формуванню кращих практик і впровадженню сучасних комплаєнс-програм у юридичних особах. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Нові виклики комплаєнсу в юридичних особах: масштабна корупційна справа «Мідас», посилення контролю ДПС за ФОП та оновлення корпоративних договорів у 2025 році
У лютому 2026 року в центрі уваги юридичних осіб та комплаєнс-фахівців опинилася резонансна корупційна справа «Мідас», в якій ексміністру енергетики Герману Галущенку висунуто підозру у масштабній схемі відмивання понад 112 млн доларів через офшорні фонди. Ця справа ілюструє важливість ефективної системи внутрішнього комплаєнсу, антикорупційного контролю та дотримання етичних стандартів у діяльності юридичних осіб, особливо державних підприємств. Прокурори наполягають на суворих запобіжних заходах, що підкреслює серйозність викликів у сфері комплаєнсу та корпоративного управління. Паралельно Державна податкова служба України посилює контроль за фізичними особами-підприємцями та малим бізнесом, акцентуючи увагу на виявленні та запобіганні дробленню бізнесу, що використовується для мінімізації податкових зобов’язань. Типові ознаки таких схем включають спільні адреси, банківські рахунки, торгові марки та персонал. Це створює значні податкові та репутаційні ризики для юридичних осіб, що вимагає впровадження ефективних комплаєнс-програм і систем внутрішнього контролю. У 2025 році також відбулися важливі законодавчі оновлення щодо корпоративних договорів, які регламентують структуру, розкриття інформації, спадкування часток та вирішення корпоративних конфліктів. Ці зміни сприяють підвищенню прозорості та стабільності корпоративних відносин, що є ключовим елементом політики комплаєнсу та дотримання законодавства юридичними особами. Водночас створення нових профільних комітетів, таких як Corporate & Employment Board в АУКР, свідчить про зростаючу увагу до розвитку комплаєнс-культури та професійних стандартів у сфері корпоративного управління та трудового права. Ці тенденції демонструють, що юридичні особи в Україні стикаються з новими викликами у сфері комплаєнсу, які вимагають системного підходу, впровадження сучасних політик комплаєнсу, антикорупційних механізмів та дотримання етичних стандартів. Водночас законодавчі зміни та активність регуляторів створюють умови для підвищення прозорості, відповідальності та ефективності корпоративного управління, що є запорукою стійкості бізнесу та довіри суспільства.