Комплаєнс-контроль юридичних осіб: кейси

Опрацьовано: 14665 джерел

Виявлено: 25 публікацій за 30 травня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Нові вимоги ЄС до закупівель та контролю, кадрові зміни у Фонді держмайна, критерії податкових перевірок та статус критичної інфраструктури для бізнесу в Україні у 2026 році

У 2026 році Україна отримала масштабну макрофінансову допомогу від Європейського Союзу на суму 90 млрд євро, що супроводжується жорсткими вимогами щодо реформ у сфері закупівель, фінансового контролю та антикорупційних заходів. Серед ключових завдань — формування дорадчої групи для Рахункової палати, розробка нової стратегії публічних закупівель, а також реформа Держаудитслужби з розмежуванням функцій аудиту та інспекції. Ці кроки мають забезпечити прозорість, підзвітність і ефективність управління публічними фінансами. Водночас у Фонді державного майна України відбувається масштабне кадрове перезавантаження, що викликає занепокоєння щодо прозорості призначень та відсутності відкритих конкурсів. Замість системної підготовки великої приватизації увага зосереджена на зміні менеджменту державних підприємств, що може свідчити про посилення ручного контролю над активами. Це створює ризики для інвестиційної довіри та розвитку сучасної системи корпоративного управління. Податкова служба України у 2026 році застосовує чіткі критерії ризику для відбору ФОП та юридичних осіб до перевірок, що включають прострочення сплати ЄСВ, роботу з ризиковими контрагентами, непропорційні витрати, неоформлених працівників та інші. Рекомендується своєчасно сплачувати податки, контролювати контрагентів та оформлювати працівників, щоб мінімізувати ризики перевірок. Окрім того, Кабмін розширив перелік критичної інфраструктури, включивши акумуляторні станції, що дає бізнесу нові можливості для захисту персоналу та пріоритетного забезпечення ресурсами, але й накладає додаткові вимоги. У сфері електронних комунікацій триває дискусія щодо фінансування регулятора НКЕК через внески учасників ринку. Запропонована ставка у 1,5% від доходу викликала критику через можливе підвищення фінансового навантаження на бізнес. Водночас це має забезпечити фінансову незалежність регулятора відповідно до євроінтеграційних зобов’язань України. Ці події свідчать про активний розвиток системи внутрішнього контролю, комплаєнсу та корпоративного управління в Україні, що є важливими для дотримання законодавства юридичними особами та підвищення їхньої прозорості і відповідальності.