Головне за 13.04.2026 по темі: Діяльність антикорупційних органів НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС

Опрацьовано: 14534 джерел

Виявлено: 21 публікація за 13 квітня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

ВАКС ризикує почати з нуля розгляд резонансних корупційних справ через зміну суддів, а понад 64 тисячі держслужбовців не декларують житло, що підриває антикорупційну систему України

У квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) України зіткнувся з критичною проблемою: через зміну складу суддів низка резонансних кримінальних проваджень, зокрема справи голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка, можуть бути розглянуті заново. Це пов’язано з чинною нормою Кримінального процесуального кодексу, яка вимагає починати слухання справи з початку у разі заміни судді. Така практика створює ризик затягування розгляду, втрати довіри до правосуддя та навіть спливання строків давності, що може призвести до уникнення відповідальності корупціонерами. Експерти наголошують на необхідності змін у законодавстві для уникнення цих проблем. Паралельно журналістські розслідування виявили, що понад 64 тисячі українських держслужбовців роками не декларують жодного житла, хоча закон зобов’язує вказувати не лише власність, а й оренду чи безоплатне користування. Найбільше таких випадків серед представників місцевої влади, правоохоронців, військових і навіть суддів, що підриває суть публічного декларування та створює ризики корупції. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) перевіряє лише незначну частину декларацій, а випадки кримінальної відповідальності через порожній розділ нерухомості практично відсутні. Водночас антикорупційні органи продовжують успішно повертати незаконно відчужене державне майно, як це сталося з історичною будівлею у Львові, та розробляють нову Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Стратегія передбачає системні реформи судоустрою, підвищення доброчесності суддів, прозорість та цифровізацію, а також посилення контролю за декларуванням і конфліктом інтересів. Окремі резонансні розслідування на місцевому рівні, як справа депутата Літвінова, демонструють, що проблеми з недостовірним декларуванням і корупцією залишаються актуальними і потребують комплексного підходу. Таким чином, антикорупційна система України перебуває на критичному етапі, де необхідно не лише посилювати контроль і прозорість, а й реформувати судову практику, щоб уникнути затягування розгляду справ і забезпечити ефективну відповідальність за корупційні злочини. Водночас суспільство має бути поінформоване про масштаби проблем із декларуванням та підтримувати ініціативи, спрямовані на підвищення доброчесності та прозорості у владі.