забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 10.09.2025 по темі: Правове регулювання інвалідності та соціальні гарантії
ЕкспортОпрацьовано: 14261 джерел
Виявлено: 1 публікація за 10 вересня
-
Які зміни у квоті працевлаштування осіб з інвалідністю набудуть чинності з 2026 року?
З 1 січня 2026 року квота працевлаштування осіб з інвалідністю поширюватиметься на всіх роботодавців, включно з державними, а зайнятість людей з важкими інвалідностями зараховуватиметься за коефіцієнтом 1 до 2. Джерело
-
Чому відсутність підзаконних актів є проблемою для бізнесу?
Відсутність підзаконних актів ускладнює реалізацію нових правил, створює невизначеність і ризики штрафів, оскільки механізми виконання квоти залишаються неузгодженими. Джерело
-
Як впливають шкідливі умови праці на виконання квоти?
Підприємства зі шкідливими та небезпечними умовами праці мають проблеми з виконанням квоти, тому планується визначити перелік робіт, які не враховуватимуться до квоти, щоб уникнути фінансових проблем. Джерело
-
Який середній розмір штрафу за невиконання квоти у 2025 році?
Середній розмір штрафу за одного непрацевлаштованого працівника з інвалідністю становить 176 тисяч гривень на рік. Джерело
-
Що робить народний депутат Данило Гетманцев у зв’язку з новими вимогами?
Він ініціює звернення до Кабінету Міністрів з вимогою публічно інформувати про стан розробки підзаконних актів і залучати роботодавців та організації осіб з інвалідністю до їх створення. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
З 2026 року посилюються вимоги до квоти працевлаштування осіб з інвалідністю: штрафи для бізнесу можуть сягати 176 тис. грн за одного працівника, а відсутність підзаконних актів ускладнює виконання
З 1 січня 2026 року в Україні набудуть чинності нові, жорсткіші вимоги щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Вони поширюватимуться не лише на приватний, а й на державний сектор, а зайнятість людей з важкими інвалідностями зараховуватиметься за коефіцієнтом 1 до 2. Це має забезпечити більшу справедливість та рівність для працівників і роботодавців. Водночас, для бізнесу це означає додаткові обтяження, зокрема необхідність облаштування робочих місць та дотримання квоти. Однак уряд досі не розробив необхідні підзаконні акти, які мали бути готові протягом шести місяців, що створює значні ризики для підприємств. Відсутність чітких механізмів реалізації нових правил може призвести до штрафів і фінансових втрат. Особливо складною є ситуація для підприємств із шкідливими та небезпечними умовами праці, де працевлаштування осіб з інвалідністю є проблематичним. Верховна Рада запропонувала, щоб Кабінет Міністрів визначив перелік робіт, які не враховуватимуться до квоти, щоб уникнути фінансового колапсу. У 2025 році понад 15 тисяч підприємств не виконали квоту, через що їм загрожують штрафи. Середній розмір штрафу за одного непрацевлаштованого працівника з інвалідністю становить 176 тисяч гривень на рік. Це створює значний фінансовий тиск на бізнес, особливо на підприємства з великою кількістю працівників, які не можуть бути замінені через специфіку роботи. Народний депутат Данило Гетманцев ініціює звернення до Кабінету Міністрів з вимогою публічно інформувати про стан розробки підзаконних актів і залучати роботодавців та організації осіб з інвалідністю до їх створення.