забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 10.08.2026 по темі: Конституційне провадження
ЕкспортОпрацьовано: 15763 джерел
Виявлено: 3 публікації за 10 серпня
-
Яке значення має державна реєстрація речових прав у практиці Верховного Суду?
Державна реєстрація речових прав має конститутивне значення, тобто підтверджує виникнення, зміну або припинення права. Вона не є способом набуття права власності, а лише офіційним підтвердженням факту набуття права. Оскарження дій реєстратора у разі відмови розглядається в адміністративній юрисдикції. Джерело
-
Які критерії Конституційний Суд України встановив для застосування застави у кримінальному провадженні?
КСУ визначив, що застава має бути реальною альтернативою триманню під вартою, її розмір повинен враховувати майновий стан, доходи, сімейний стан особи та інші обставини. Розмір застави не повинен бути завідомо недосяжним, а всі сумніви щодо майнового стану тлумачаться на користь особи. Джерело
-
Чому законопроєкт №15388 викликає критику у контексті застави?
Проєкт пропонує додаткову перевірку законності походження коштів застави, що може ускладнити та затягнути процес звільнення з-під варти. Це створює додаткові перешкоди для реалізації конституційного права на свободу, не враховуючи позицію Конституційного Суду. Джерело
-
Як Верховний Суд розмежував позови щодо земельних часток?
Верховний Суд розділив позови на ті, що спрямовані на захист порушеного права, та ті, що мають на меті підтвердження вже існуючого права. Позовна давність застосовується лише до захисту порушеного права, а не до підтвердження права, яке виникло раніше. Джерело
-
Чи припиняє невидача сертифіката право на земельну частку?
Ні, право на земельну частку виникає з моменту отримання колективним сільськогосподарським підприємством державного акта за умови включення особи до відповідного списку. Сертифікат лише підтверджує це право, а його невидача не позбавляє особу права на пай. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Нові підходи Конституційного Суду України та Верховного Суду щодо державної реєстрації речових прав, застав у кримінальному провадженні та права на земельні частки без строку давності
Останні публікації висвітлюють ключові аспекти конституційного провадження та практики Конституційного Суду України (КСУ) у сфері державної реєстрації речових прав, застав у кримінальному процесі та земельних часток. Верховний Суд у своїй практиці підкреслює конститутивне значення державної реєстрації речових прав, водночас наголошуючи, що вона не є способом набуття права власності, а лише підтверджує його. Судова практика також деталізує порядок оскарження дій державного реєстратора, застосування способів захисту за Законом №1952-IV та особливості поновлення речових прав після скасування незаконної реєстрації. Конституційний Суд України у рішенні від 21.07.2026 сформував нові критерії застосування застави як запобіжного заходу у кримінальному провадженні. Суд наголосив, що застава має бути реальною альтернативою триманню під вартою, а її розмір повинен враховувати індивідуальні обставини особи. Законопроєкт №15388, який пропонує додаткову перевірку законності походження коштів застави, не враховує позицію КС і може ускладнити реалізацію права на свободу, створюючи додаткові перешкоди для звільнення з-під варти. У сфері земельних прав Верховний Суд розмежував позови, спрямовані на захист порушеного права, та позови, що мають на меті підтвердження існуючого права на земельну частку (пай). Суд підтвердив, що право на пай виникає з моменту отримання колективним сільськогосподарським підприємством державного акта, якщо особа була членом КСП і включена до відповідного списку. Відсутність сертифіката не позбавляє права, а позовна давність не застосовується до позовів, що мають на меті підтвердження права, а не його захист. Ці рішення мають важливе значення для конституційного судочинства та практики КСУ, оскільки визначають межі та умови реалізації конституційних прав у сфері майнових відносин.