забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 22.07.2026 по темі: Конституційне провадження
ЕкспортОпрацьовано: 15723 джерел
Виявлено: 8 публікацій за 22 липня
-
Які нові вимоги Конституційний Суд України встановив щодо визначення розміру застави?
КСУ встановив, що розмір застави має бути обґрунтований реальним фінансовим станом особи, її доходами, активами та соціальними зв’язками. Суд зобов’язаний уникати припущень і ретельно мотивувати кожен складник застави у судовому рішенні. Джерело
-
Що змінилося у застосуванні тримання під вартою для військовослужбовців під час воєнного стану?
КСУ визнав неконституційною норму, яка передбачала виключне застосування тримання під вартою для військових. Тепер суд має індивідуально оцінювати обставини справи і може обирати менш суворі запобіжні заходи. Джерело
-
Чи можна оскаржувати відмову слідчого судді у поверненні вилученого майна?
Так, КСУ визнав неконституційними норми, які обмежували право на апеляційне оскарження таких ухвал. Власники майна тепер можуть подавати апеляцію на відмову у поверненні тимчасово вилученого майна. Джерело
-
Які наслідки має рішення КСУ для практики кримінального судочинства?
Рішення КСУ підвищують стандарти захисту прав людини, зокрема щодо застави та тримання під вартою, сприяють індивідуалізації процесуальних рішень і посилюють судовий контроль, що робить кримінальне провадження більш справедливим. Джерело
-
Чому Рада суддів України звернулася до влади щодо фінансування суддів?
Рада суддів наголосила на необхідності невідкладного фінансування для реалізації закону про підвищення суддівських окладів. Недостатнє фінансування загрожує незалежності суддів і якості правосуддя, що є ключовими конституційними гарантіями. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Конституційний Суд України встановив нові стандарти застави, скасував обов’язкове тримання під вартою військових та розширив право на апеляцію у кримінальному провадженні
Конституційний Суд України у 2026 році ухвалив низку важливих рішень, які суттєво впливають на практику конституційного судочинства та кримінального процесу. Зокрема, у справі №9-р(ІІ)/2026 КСУ встановив новий стандарт визначення застави, який вимагає від судів ретельного обґрунтування розміру застави на основі реальної фінансової спроможності особи, її доходів, активів та соціальних зв’язків. Це рішення покликане запобігти перетворенню застави на прихований спосіб тримання під вартою, що відповідає принципам Конституції та практиці Європейського суду з прав людини. Крім того, у рішенні №4-р(ІІ)/2026 КСУ визнав неконституційною норму, яка передбачала виключне застосування тримання під вартою для військовослужбовців під час воєнного стану. Суд підкреслив необхідність індивідуальної оцінки обставин кожної справи та можливість обрання менш суворих запобіжних заходів. Законодавцю надано три місяці для внесення змін, що відкриває шлях до більш справедливого застосування запобіжних заходів у військових справах. Також КСУ розширив права учасників кримінального провадження, визнавши неконституційними норми КПК, які обмежували право на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді про відмову у поверненні тимчасово вилученого майна. Це рішення посилює захист прав власників майна під час досудового розслідування та сприяє більш ефективному судовому контролю. Окремо варто відзначити звернення Ради суддів України до органів влади щодо невідкладного фінансування підвищених посадових окладів суддів, що є важливою складовою забезпечення незалежності судової влади та якості правосуддя в Україні. Відсутність належного фінансування може призвести до порушення конституційних гарантій та негативно вплинути на судову систему загалом. Ці рішення та ініціативи Конституційного Суду України та суддівського самоврядування формують нові стандарти конституційної юрисдикції, підвищують рівень захисту прав людини та сприяють розвитку демократичних принципів у кримінальному процесі та судочинстві загалом.