забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 20.07.2026 по темі: Віддалена робота в компаніях
ЕкспортОпрацьовано: 15716 джерел
Виявлено: 3 публікації за 20 липня
-
Чи можна звільнити працівника за прогул під час дистанційної роботи?
Звільнення за прогул можливе лише за наявності доказів фактичної відсутності працівника від виконання обов’язків. Якщо дистанційна робота організована належно, відсутність на території підприємства не є прогулом. Джерело
-
Які обов’язки роботодавця при організації дистанційної роботи?
Роботодавець повинен встановити чіткі правила комунікації, способи контролю виконання завдань, порядок подання звітів та інші умови взаємодії з працівником. Джерело
-
Хто має доводити законність звільнення за прогул?
Тягар доведення законності звільнення лежить на роботодавцеві. Працівник не зобов’язаний доводити свою невинуватість. Джерело
-
Чи є недоліки в оформленні наказу про дистанційну роботу підставою для визнання його недійсним?
Порушення правил реєстрації чи нумерації наказу не роблять його автоматично недійсним. Такі обставини оцінюються разом з іншими доказами. Джерело
-
Чи можна змінювати підставу звільнення у суді?
Суд не має права змінювати підставу звільнення, підміняючи прогул іншими дисциплінарними проступками, якщо це не було зазначено роботодавцем. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховний Суд роз’яснив, що дистанційна робота не є прогулом без доказів, а роботодавець зобов’язаний належно організувати робочий процес та довести законність звільнення
Верховний Суд України у справі №538/1991/23 чітко визначив, що дистанційна робота не може вважатися прогулом без належних доказів відсутності працівника на роботі. Якщо працівника звільняють за прогул, роботодавець має довести саме факт прогулу, а не підміняти підстави звільнення іншими дисциплінарними порушеннями. Суд також наголосив, що дистанційна робота повинна бути організована роботодавцем із визначенням порядку комунікації, звітності та способів контролю виконання завдань. У справі, що розглядалася, працівник був звільнений за прогул, але не зміг підтвердити фактичне виконання дистанційної роботи, а роботодавець не встановив чітких правил взаємодії. Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду і направив справу на новий розгляд, підкресливши, що недоліки в оформленні наказу про дистанційну роботу не роблять його недійсним доказом. Важливо, що тягар доведення законності звільнення лежить на роботодавцеві. Це рішення має важливе значення для працівників і роботодавців, які працюють дистанційно або планують впроваджувати гнучкі режими роботи. Воно підкреслює необхідність чіткої організації дистанційної праці, визначення прав і обов’язків сторін, а також дотримання законних процедур звільнення. Відсутність звітності або комунікації не може автоматично свідчити про прогул, якщо це не передбачено трудовим договором чи внутрішніми правилами.