забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 23.12.2025 по темі: Діяльність антикорупційних органів НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС
ЕкспортОпрацьовано: 14389 джерел
Виявлено: 22 публікації за 23 грудня
-
Хто є суб’єктами декларування за законом про запобігання корупції в Україні?
Суб’єктами декларування є особи, які виконують публічні функції, зокрема члени конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених за законом. Голова КДКА, як керівник комісії, також підпадає під обов’язок декларування, що підтверджується нормами закону, а не внутрішніми регламентами. Джерело
-
Які наслідки має справа екскерівника сил логістики ЗСУ щодо незаконного збагачення?
Справа демонструє ефективність співпраці ДБР та НАЗК у виявленні корупційних злочинів. Обвинувальний акт щодо незаконного збагачення на понад 17 млн грн направлено до суду, що свідчить про активну боротьбу з корупцією серед високопосадовців. Джерело
-
Що таке «поправки Лозового» і чому їхнє застосування викликає суперечки?
«Поправки Лозового» — це зміни до КПК України, які обмежують строки досудового розслідування. Їхнє неоднозначне застосування призводить до закриття кримінальних проваджень через формальні порушення строків, що ускладнює розгляд справ про корупцію. Велика Палата ВС має вирішити цю проблему. Джерело
-
Яку роль відіграють АРМА та адвокати у міжнародному розшуку активів?
АРМА координує пошук та управління активами, пов’язаними з корупцією, а адвокати забезпечують юридичний супровід, готують документи та співпрацюють з міжнародними органами, що сприяє ефективному поверненню незаконно виведених коштів. Джерело
-
Чому виник конфлікт між НАЗК та Радою адвокатів України щодо декларування?
НАЗК посилається на регламенти РАУ, які звужують коло суб’єктів декларування, зокрема виключають голів КДКА. ГО та правозахисники наполягають на прямому застосуванні закону, що включає голів КДКА до суб’єктів декларування, підкреслюючи проблему верховенства права над внутрішніми регламентами. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
У 2025 році в Україні активізувалися розслідування корупційних злочинів, судові процеси щодо незаконного збагачення та конфлікти навколо суб’єктів декларування, що впливає на антикорупційну реформу та євроінтеграційні зобов’язання
2025 рік в Україні відзначився значним посиленням боротьби з корупцією, зокрема у сфері досудового розслідування кримінальних проваджень. Одним із резонансних випадків стало завершення розслідування та направлення до суду обвинувального акту щодо колишнього керівника управління сил логістики ЗСУ, якого звинувачують у незаконному збагаченні на понад 17 мільйонів гривень. Співпраця ДБР та НАЗК у моніторингу способу життя посадовця підтвердила невідповідність задекларованих доходів та придбаного майна, що свідчить про ефективність антикорупційних органів у виявленні злочинів. Водночас у сфері антикорупційного контролю виник конфлікт навколо статусу голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (КДКА) як суб’єктів декларування. НАЗК посилається на внутрішні регламенти Ради адвокатів України, які звужують обов’язок декларування, тоді як громадські організації наполягають на прямому застосуванні закону, що підкреслює проблему верховенства права та необхідність чіткішого законодавчого врегулювання. Крім того, у 2026 році очікується важливе судове рішення Великої Палати Верховного Суду щодо застосування «поправок Лозового», які обмежують строки досудового розслідування. Це питання має ключове значення для ефективності розслідувань корупційних злочинів, оскільки неоднозначність у застосуванні цих норм призводить до закриття справ. Паралельно Україна посилює міжнародний розшук активів, залучаючи АРМА та адвокатів, що сприяє поверненню незаконно виведених коштів та підвищенню довіри міжнародних партнерів до антикорупційної системи країни.