забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 26.04.2026 по темі: Діяльність антикорупційних органів НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС
ЕкспортОпрацьовано: 14551 джерел
Виявлено: 7 публікацій за 26 квітня
-
Які основні факти щодо підозри депутата Полтавської міськради у незаконному збагаченні?
Депутат підозрюється у приховуванні понад 340 млн грн у криптовалюті через схеми конвертації готівки в цифрові активи, які не були задекларовані. Слідство триває, встановлюються всі обставини та причетні особи. Джерело
-
Як пов’язаний Ростислав Шурма з корупційними схемами у банку «Альянс»?
Журналісти вказують на можливу роль Шурми як впливової особи, яка захищає банк від правоохоронного тиску та має бізнес-інтереси у компаніях, пов’язаних із банком. Це створює підозри щодо конфлікту інтересів і корупції. Джерело
-
Чому суд підтвердив висновок НАЗК про незаконне збагачення Дмитра Вербицького, але підозри від НАБУ немає?
Суд визнав дії НАЗК правомірними, але НАБУ і САП досі не повідомили Вербицькому про підозру, що викликає питання щодо можливого впливу на розслідування та ефективність правоохоронних органів. Джерело
-
Що спростували щодо Марії Берлінської у контексті «плівок Міндіча»?
Було спростовано фейкові заяви про її фігурування у «плівках Міндіча». Берлінська не була залучена до відповідних законопроектів і не має стосунку до корупційних схем, пов’язаних із Міндічем. Джерело
-
Як працює фінансова підтримка ЄС для України у контексті антикорупційних заходів?
Фінансування від ЄС на суму близько 90 млрд євро надається поетапно за умови виконання плану реформ, зокрема у сфері прозорості та антикорупції. Ефективність допомоги залежить від здатності України забезпечити прозорість і підзвітність у використанні коштів. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Розслідування НАБУ та САП щодо корупції: підозри депутатам, судові рішення про незаконне збагачення та вплив на фінансові схеми в Україні
Упродовж останнього періоду правоохоронні органи України, зокрема НАБУ, САП та НАЗК, активізували розслідування у сфері корупції, зокрема щодо незаконного збагачення та приховування активів. Яскравим прикладом є справа депутата Полтавської міськради, який підозрюється у приховуванні понад 340 млн грн у криптовалюті через складні схеми конвертації готівки в цифрові активи. Цей випадок ілюструє сучасні виклики досудового розслідування корупційних злочинів, пов’язаних із суб’єктами декларування та використанням криптотехнологій для приховування майна. Паралельно журналістські розслідування висвітлюють можливі конфлікти інтересів та корупційні схеми у вищих ешелонах влади, зокрема у банківському секторі. Справа банку «Альянс» та роль колишнього заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми демонструють, як впливові особи можуть забезпечувати недоторканність фінансових установ, уникаючи відповідальності за порушення та корупційні дії. Це підкреслює складність боротьби з корупцією, що виходить за межі окремих кримінальних проваджень. Водночас судові рішення, як у справі Дмитра Вербицького, підтверджують правомірність дій НАЗК у виявленні ознак незаконного збагачення, однак відсутність підозр від НАБУ і САП викликає питання щодо ефективності досудового розслідування. На тлі масштабної фінансової підтримки України від ЄС, яка передбачає жорсткі антикорупційні умови, ці кейси наголошують на необхідності посилення прозорості та підзвітності у державному управлінні і правоохоронній діяльності для успішної боротьби з корупцією.