Діяльність антикорупційних органів НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС

Опрацьовано: 15638 джерел

Виявлено: 46 публікацій за 24 червня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Підозра родичці ексголови МСЕК, нові правила декларування суддів та оцінка доброчесності України за стандартами ОЕСР: ключові події антикорупційної політики 2026 року

У червні 2026 року відбулися важливі події у сфері антикорупції та судової доброчесності в Україні. Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишній посадовиці Мін'юсту, родичці ексголови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи, за приховування майже 20 млн гривень на рахунку в Австрії. Вищий антикорупційний суд продовжує розгляд справи Крупи, встановлюючи строки ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування. Ці події свідчать про активне досудове розслідування корупційних злочинів та посилення контролю над суб’єктами декларування. Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що удосконалює механізм декларування доброчесності суддів та їх родинних зв’язків. Закон об’єднує декларації в один документ, встановлює щорічний обов’язок подання через Вищу кваліфікаційну комісію суддів, розширює перелік осіб, інформацію про яких потрібно декларувати, та передбачає публічність і перевірку декларацій з можливістю дисциплінарної відповідальності. Ці зміни відповідають вимогам програми Ukraine Facility та рекомендаціям Європейської комісії. За оцінкою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Україна демонструє високі показники доброчесності, зокрема у сфері судової влади, конфлікту інтересів та антикорупційної політики, перевищуючи середні значення країн-членів ОЕСР. Водночас існують виклики у впровадженні антикорупційних механізмів, зокрема у повній перевірці декларацій та управлінні корупційними ризиками. Експерти наголошують на необхідності переходу від формальних показників до якості та формування культури доброчесності. Окремо розслідування викрило, що через процесуальні зволікання Мін'юсту активи видобувного холдингу "Юнігран" на понад мільярд гривень, пов’язаного з громадянином РФ, були виведені під контроль бізнесмена Сергія Шапрана. Це свідчить про проблеми з реалізацією механізмів конфіскації активів, що є важливим викликом для антикорупційної політики України. Загалом, у 2026 році антикорупційна інфраструктура України продовжує розвиватися, проте потребує посилення координації, підвищення ефективності та виконання міжнародних зобов’язань у контексті євроінтеграції. Нові законодавчі ініціативи, активна робота правоохоронних органів та міжнародна оцінка доброчесності створюють передумови для подальшого прогресу у боротьбі з корупцією та зміцненні судової системи.