Головне за 21.09.2026 по темі: Практика ЄСПЛ

Опрацьовано: 15856 джерел

Виявлено: 14 публікацій за 21 вересня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Комітет Ради Європи закрив нагляд за виконанням рішень ЄСПЛ у 16 справах проти України: прогрес у виконанні рішень Суду та ініціативи щодо використання російських активів для компенсації

21 вересня 2026 року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення про закриття нагляду за виконанням рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у 16 справах проти України. Це свідчить про те, що Україна виконала всі необхідні заходи для усунення порушень Конвенції, зокрема у справах, пов’язаних із умовами тримання під вартою та справі "Гонгадзе проти України". Делегація Міністерства юстиції України на чолі з Уповноваженою у справах ЄСПЛ Маргаритою Сокоренко взяла активну участь у засіданні Комітету міністрів Ради Європи, де було відзначено значний прогрес у сфері захисту прав людини навіть в умовах війни. Водночас у правовій сфері України продовжують впроваджуватися важливі інструменти, зокрема процедура спеціального досудового розслідування in absentia, яка дозволяє розглядати кримінальні провадження за відсутності підозрюваних, що переховуються, з урахуванням стандартів ЄСПЛ. Однак ця процедура має низку проблем, пов’язаних із забезпеченням права на захист та справедливий суд, що потребує подальшого удосконалення. На міжнародному рівні Рада Європи запропонувала використовувати заморожені активи російського Центробанку для виконання рішень ЄСПЛ щодо компенсацій Україні. Ініціатива передбачає створення спеціального фонду або внесення змін до національного законодавства держав-членів. Хоча реалізація цієї ідеї стикається з політичними та юридичними викликами, вона може стати важливим кроком у напрямку відшкодування збитків, завданих війною. Практика ЄСПЛ та позиції Конституційного Суду України також впливають на судову практику в Україні, зокрема щодо застосування застави як альтернативи триманню під вартою, що має бути індивідуально обґрунтованим та пропорційним. Таким чином, останні події свідчать про активну інтеграцію української судової системи у практику ЄСПЛ, а також про зростаючу роль міжнародних інституцій у підтримці України у сфері прав людини та відшкодування збитків, завданих агресією Росії. Водночас залишається низка викликів у забезпеченні ефективного правосуддя та захисту прав осіб, що потребує подальшої уваги та реформ.