забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 27.08.2026 по темі: Практика ЄСПЛ
ЕкспортОпрацьовано: 15804 джерел
Виявлено: 2 публікації за 27 серпня
-
Як рішення ЄСПЛ впливають на судову практику України у справах про стягнення за приховану електропроводку?
Рішення ЄСПЛ, зокрема щодо права на розгляд справи у розумний строк, використовуються українськими судами для обґрунтування своєї позиції. Це підвищує правову визначеність і забезпечує дотримання прав споживачів у спорах про стягнення за необліковану електроенергію. Джерело
-
Що означає набуття необґрунтованих активів "за дорученням" у судовій практиці України?
Це поняття стосується активів, які суб'єкт декларування набуває через третіх осіб з метою приховання факту набуття. Судова практика формує критерії такого набуття, але існують дискусії щодо правильності тлумачення терміну "доручення" відповідно до цивільного законодавства. Джерело
-
Чи є нотаріальне посвідчення підпису доказом волевиявлення власника при передачі корпоративної частки?
Ні, нотаріальне посвідчення підтверджує лише справжність підпису, але не свідчить про реальне волевиявлення власника на відчуження частки. Суд оцінює фактичний зміст правовідносин, а не лише формальні документи. Джерело
-
Які умови необхідні для визнання недійсними актів приймання-передачі корпоративних часток?
Для цього потрібно довести відсутність волевиявлення власника на відчуження частки, а також що акт носить формальний характер і не відповідає реальному переходу права власності. Суд враховує зміст документів, поведінку сторін і економічний зміст угоди. Джерело
-
Як суди України можуть відходити від усталеної судової практики?
Суди мають право не застосовувати усталену практику, якщо вона є необґрунтованою, помилковою або несправедливою. Це право підтверджується Конституцією, рішеннями Верховного Суду та прецедентами ЄСПЛ. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Судова практика України з урахуванням рішень ЄСПЛ: стягнення за приховану електропроводку, визначення необґрунтованих активів та захист корпоративних прав при формальних документах
Судова практика України активно посилається на прецеденти Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема у питаннях дотримання права на розгляд справи у розумний строк. Так, у справі про стягнення за приховану електропроводку Харківський суд застосував положення Конвенції про захист прав людини, підтвердивши обов’язок споживача відшкодувати збитки за необліковану електроенергію. Це свідчить про інтеграцію практики ЄСПЛ у національне судочинство, що підвищує правову визначеність та захист прав споживачів. У сфері визнання необґрунтованих активів судова практика України демонструє усталені підходи, які, однак, не завжди мають чітке законодавче підґрунтя. Доктор юридичних наук Микола Мельник звертає увагу на проблему тлумачення терміну "доручення" у контексті набуття активів "за дорученням", наголошуючи на необхідності дотримання цивільно-правових норм і можливості судів відходити від усталеної практики, що відповідає підходам ЄСПЛ. У корпоративних спорах Верховний Суд підтвердив, що формальний акт приймання-передачі частки не є достатнім для зміни власника без чіткого волевиявлення. Судова практика підкреслює пріоритет реального змісту правовідносин над формальним оформленням, що є важливим для захисту корпоративних прав та запобігання незаконним відчуженням майна. Ці рішення формують надійний правовий фундамент для учасників ринку та сприяють підвищенню правової культури у сфері корпоративного управління.