забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 02.05.2026 по темі: Діяльність антикорупційних органів НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС
ЕкспортОпрацьовано: 14552 джерел
Виявлено: 14 публікацій за 2 травня
-
Що виявила перевірка декларації Тетяни Крупи?
Перевірка НАЗК виявила 66 об'єктів нерухомості та значні грошові активи, а також ознаки незаконного збагачення на суму 160 млн грн за 2020-2024 роки. Досудове розслідування у справі завершено, Крупа перебуває на волі під заставою. Джерело
-
За що повідомлено про підозру Віталію Герсаку?
Віталію Герсаку повідомлено про підозру у незаконному збагаченні на понад 22 млн грн у 2020-2021 роках. Слідство встановило, що він набув активи, які значно перевищують його законні доходи, частина майна оформлена на родичів. Джерело
-
Який конфлікт виник між НАЗК та Генпрокуратурою?
Генпрокуратура зареєструвала кримінальне провадження проти НАЗК через критику нелегітимного керівництва НААУ у проєкті Антикорупційної стратегії. Це викликало конфлікт між антикорупційним органом і прокуратурою, що підтримує чинне керівництво адвокатури. Джерело
-
Які корупційні схеми викрили НАБУ та САП у Луганській області?
НАБУ та САП викрили злочинну групу, яка заволоділа майже 19 млн грн бюджетних коштів під час купівлі нерухомості для переселенців. Об'єкт придбано за завищеною ціною, що спричинило збитки державі. Джерело
-
Які сфери в Україні мають найбільші корупційні ризики?
За оцінками експертів НАЗК, найбільші корупційні ризики зосереджені у митниці, будівництві, обороні, енергетиці, управлінні державною власністю та публічних закупівлях. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
НАЗК розпочало повну перевірку декларації ексголови МСЕК Крупи через незаконне збагачення на 160 млн грн; підозра екскерівнику СБУ Миколаївщини Герсаку за незаконне збагачення понад 22 млн грн; НАБУ викрило заволодіння 19 млн грн при купівлі житла для переселенців
У травні 2026 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало повну перевірку декларації Тетяни Крупи, колишньої очільниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи. Перевірка виявила 66 об'єктів нерухомості та значні грошові активи, вилучені правоохоронцями, а також ознаки незаконного збагачення на суму 160 мільйонів гривень за період 2020-2024 років. Досудове розслідування у справі Крупи завершено, вона перебуває на волі під заставою у 20 мільйонів гривень. Ця справа підкреслює важливість прозорості декларацій суб’єктів декларування та викликає суспільний резонанс щодо контролю за фінансовими активами посадовців. Паралельно, Державне бюро розслідувань та Офіс Генерального прокурора повідомили про підозру Віталію Герсаку, екскерівнику управління СБУ в Миколаївській області, у незаконному збагаченні на суму понад 22 мільйони гривень. За версією слідства, значна частина майна була оформлена на родичів, а доходи Герсака та його сім’ї не дозволяли здійснити такі покупки. Герсак заперечує звинувачення, називаючи справу політичною. Цей кейс ілюструє складнощі досудового розслідування корупційних злочинів у сфері безпеки та правоохоронних органів. Водночас у правовому полі України триває конфлікт між НАЗК та Офісом Генерального прокурора через спроби реформи адвокатури. Генпрокуратура зареєструвала кримінальне провадження проти НАЗК за нібито зловживання владою, що пов’язано з критикою нелегітимного керівництва Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Цей конфлікт свідчить про опір системи до прозорості та реформ у правничій спільноті. Крім того, НАБУ та САП викрили заволодіння майже 19 мільйонами гривень бюджетних коштів під час купівлі житла для переселенців у Луганській області, що є черговим прикладом корупційних схем у державних закупівлях. Загалом, експертне опитування НАЗК показало, що найбільші корупційні ризики в Україні зосереджені у митниці, будівництві, обороні, енергетиці та управлінні державною власністю. Водночас діяльність ключових антикорупційних інституцій оцінюється як ефективна, що дає надію на подальше посилення боротьби з корупцією та підвищення прозорості у державному управлінні.