забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 21.10.2026 по темі: Арбітражний керуючий та його діяльність
ЕкспортОпрацьовано: 15743 джерел
Виявлено: 11 публікацій за 21 жовтня
-
Чи має підприємство у процедурі розпорядження майном автоматичне право на відстрочення судового збору?
Ні. Сам факт відкриття справи про банкрутство не гарантує відстрочення. Заявник має підтвердити обставини, які реально перешкоджають оплаті, а суд — оцінити докази й мотивувати рішення. Джерело
-
Що суд має перевірити, розглядаючи клопотання про відстрочення судового збору?
Суд має оцінити майновий стан заявника та докази в сукупності. Зокрема, значення можуть мати арешти банківських рахунків, залишки коштів і можливість отримати до них доступ. Також оцінюється, чи буде відмова непропорційною перешкодою для розгляду спору. Джерело
-
Які зловживання можуть перевіряти у справі про банкрутство?
Суд може перевіряти реальність боргу й обґрунтованість вимог кредитора, а також мету правочинів і судових звернень. До можливих ознак належать штучні спори, створення необґрунтованої заборгованості та виведення активів. Такі висновки мають підтверджуватися доказами. Джерело
-
Чи скасовує урядова дорожня карта чинні мораторії щодо державних підприємств?
Ні. Дорожня карта визначає етапи підготовки реформи, але сама не припиняє дію встановлених законом мораторіїв. Для запровадження нових правил необхідні законодавчі зміни та набрання ними чинності. Джерело
-
Чи можна списати частину податкового боргу за планом реструктуризації фізичної особи?
Так, за висновком Верховного Суду, план може передбачати списання частини боргу за загальними правилами КУзПБ. Він має відповідати законодавчим вимогам і бути погоджений у встановленому порядку. Для ЄСВ та окремих інших платежів діють спеціальні обмеження. Джерело
-
Коли буде недоступний Єдиний реєстр арбітражних керуючих?
За повідомленням ДП «НАІС», реєстр буде недоступний під час технічних робіт із 22:00 23 жовтня до 08:00 26 жовтня 2026 року. У цей період також не працюватиме низка інших реєстрів Мін’юсту. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховний Суд уточнив оцінку майнового стану боржника й добросовісності учасників, а уряд визначив етапи перегляду мораторіїв на банкрутство державних підприємств
Судова практика у справах про банкрутство акцентує на необхідності оцінювати не лише формальні документи, а й фактичні обставини та наслідки дій учасників. Верховний Суд наголосив, що перебування юридичної особи у процедурі розпорядження майном саме по собі не забезпечує відстрочення судового збору. Водночас суди мають повно досліджувати докази майнового стану, зокрема арешти рахунків, наявні кошти й можливість ними розпоряджатися. Рішення про відмову у відстроченні має містити зрозуміле мотивування та оцінку впливу на доступ до суду. Цей підхід важливий для боржників, кредиторів і арбітражних керуючих, які обґрунтовують процесуальні клопотання. Окремий напрям практики стосується запобігання зловживанням у процедурах неплатоспроможності. Верховний Суд систематизував позиції щодо перевірки реальності кредиторських вимог, обставин виникнення боргу й добросовісності сторін. Суд може зважати на ознаки штучних спорів, необґрунтованого формування заборгованості та використання банкрутства для обходу обмежень. Водночас висновок про зловживання має спиратися на докази конкретної справи, а не лише на припущення. Такий підхід покликаний враховувати інтереси всіх кредиторів, оскільки рішення щодо однієї вимоги може вплинути на перебіг усієї процедури. Урядова дорожня карта передбачає поетапну підготовку до перегляду мораторіїв на стягнення боргів і банкрутство державних підприємств. Заплановано інвентаризацію активів і зобов’язань, оцінювання фінансових ризиків та розроблення законодавчих змін. Для підприємств стратегічного значення передбачають окремі інструменти захисту, щоб зберегти безперервність критичних послуг. Сам документ не припиняє дію чинних мораторіїв і не створює негайної можливості стягнення боргів. Практичне застосування нових правил залежатиме від ухвалення законів і виконання передбачених етапів. У справах про неплатоспроможність фізичних осіб Верховний Суд підтвердив можливість включати до плану реструктуризації списання частини податкової заборгованості за загальними правилами Кодексу України з процедур банкрутства. Для цього план має відповідати вимогам законодавства, а його умови — пройти встановлене погодження. Водночас окремі обов’язкові платежі, зокрема ЄСВ, мають спеціальний режим і не можуть реструктуризуватися на загальних підставах. У практичній роботі також слід ураховувати тимчасову недоступність Єдиного реєстру арбітражних керуючих під час запланованого оновлення систем Мін’юсту. Це може вплинути на планування перевірок і роботи з державними реєстрами.