забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 18.05.2026 по темі: Практика ЄСПЛ
ЕкспортОпрацьовано: 14612 джерел
Виявлено: 13 публікацій за 18 травня
-
Як практика ЄСПЛ впливає на рішення українських судів щодо позбавлення батьківських прав?
Практика ЄСПЛ встановлює, що позбавлення батьківських прав можливе лише за наявності винної поведінки батька і коли неможливо змінити його ставлення до виконання обов’язків. Українські суди враховують ці стандарти для захисту прав дитини та балансу інтересів сторін. Джерело
-
Які нові підходи у земельних спорах враховує Верховний Суд України з урахуванням практики ЄСПЛ?
Верховний Суд систематизує правові позиції щодо земельних відносин, застосовуючи практику ЄСПЛ для забезпечення балансу між приватними правами та публічними інтересами, що сприяє уніфікації судової практики та захисту прав власності. Джерело
-
Які міжнародні зобов’язання України щодо Криму підкреслює Верховна Рада у своїй постанові?
Верховна Рада закликає міжнародне співтовариство підтримати виконання рішень ЄСПЛ щодо Криму, припинити порушення прав людини, звільнити політичних в’язнів та забезпечити відшкодування шкоди, що є частиною боротьби за деокупацію та відновлення прав кримськотатарського народу. Джерело
-
Як ЄСПЛ оцінює застосування застави як запобіжного заходу в Україні?
ЄСПЛ наголошує, що суди повинні враховувати реальні фінансові можливості підозрюваного при визначенні застави, щоб вона не стала прихованою формою тримання під вартою, а слугувала гарантією присутності в суді та дотримання процесуальних прав. Джерело
-
Як війна і євроінтеграція впливають на трансформацію українського процесуального права?
Війна та євроінтеграція сприяють переходу українського процесуального права від формального застосування норм до гнучкого, справедливого правозастосування з урахуванням міжнародних стандартів, зокрема практики ЄСПЛ, що підвищує якість правосуддя в умовах воєнних викликів. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Останні рішення та практика ЄСПЛ у 2026 році: захист батьківських прав, застосування застави, вплив на українське процесуальне право та міжнародні зобов’язання щодо Криму
У 2026 році практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) продовжує активно впливати на національне судочинство України, зокрема у питаннях захисту прав людини, сімейних прав та процесуальних гарантій. Рівненський апеляційний суд, посилаючись на прецеденти ЄСПЛ, підтвердив, що позбавлення батьківських прав можливе лише за наявності винної поведінки та за умови неможливості зміни ставлення батька до виконання обов’язків, що відображає баланс інтересів дитини та батька. Це рішення підкреслює важливість дотримання стандартів Конвенції про захист прав людини у сімейних спорах. Верховний Суд України оприлюднив огляд судової практики щодо земельних відносин, де окремо висвітлено застосування практики ЄСПЛ для забезпечення балансу між приватними і публічними інтересами. Війна та євроінтеграція стали каталізаторами трансформації українського процесуального права, що тепер більше орієнтується на гнучкість, справедливість і врахування міжнародних стандартів, зокрема практики ЄСПЛ. Верховна Рада України ухвалила постанову, яка закликає міжнародне співтовариство посилити тиск на Росію для виконання рішень ЄСПЛ у справах, пов’язаних із Кримом, з метою припинення порушень прав людини, звільнення політичних в’язнів та відшкодування завданої шкоди. Цей крок підкреслює важливість міжнародної правової підтримки у контексті збройної агресії та окупації. Практика ЄСПЛ також акцентує увагу на необхідності оцінки судом реальної можливості внесення застави підозрюваним, щоб уникнути використання застави як прихованої форми тримання під вартою. Українські суди мають враховувати ці стандарти для забезпечення дотримання прав людини та справедливості судового процесу. Загалом, практика ЄСПЛ у 2026 році залишається ключовим орієнтиром для українських судів у питаннях захисту прав людини, удосконалення процесуального права та виконання міжнародних зобов’язань, що сприяє підвищенню якості правосуддя та інтеграції України у європейський правовий простір.