забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 23.07.2026 по темі: Практика ЄСПЛ
ЕкспортОпрацьовано: 15727 джерел
Виявлено: 13 публікацій за 23 липня
-
Що включає огляд практики ЄСПЛ за травень 2026 року, опублікований Верховним Судом України?
Огляд містить аналіз ключових рішень ЄСПЛ, зокрема щодо застосування позовної давності у корпоративних спорах, свободи висловлювань у соцмережах, а також порушень права на мирне володіння майном. Він ілюструє баланс між захистом прав і свобод та законністю втручань. Джерело
-
Які системні проблеми в Україні виявлені за статистикою ЄСПЛ за 2025 рік?
Україна посіла перше місце за кількістю рішень ЄСПЛ із порушеннями Конвенції, особливо щодо права на ефективний засіб юридичного захисту. Це свідчить про проблеми не лише з первинними порушеннями, а й із відсутністю ефективних механізмів їх усунення на національному рівні. Джерело
-
Що показало дослідження ZMINA щодо тиску на антикорупційних діячів?
Дослідження за методологією ЄСПЛ зафіксувало 29 випадків системного політично вмотивованого тиску на антикорупційних діячів у 2025–2026 роках. Виявлено повторюваність процесуальних інструментів, синхронність дій і спрямованість на вузьке коло осіб, що свідчить про системний характер порушень. Джерело
-
Яке рішення ухвалив ЄСПЛ у справі «Дерев'янко і Тарасова проти України»?
ЄСПЛ визнав порушення Конвенції через необґрунтоване тримання під вартою за колабораціонізм. Суд підкреслив, що суди повинні враховувати всі релевантні обставини, а не лише тяжкість покарання, і дотримуватися стандартів справедливого судового розгляду. Джерело
-
Які ризики пов'язані з позовом Kernel проти «СЕНС БАНКу»?
Позов на суму близько 1,75 млрд грн може вплинути на судову практику щодо зобов'язань за Loan Participation Notes. Є сумніви щодо неупередженості судового розгляду через повторний автоматизований розподіл справи та попередню участь судді у справах Kernel, що підкреслює важливість прозорості судової системи. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Огляд практики ЄСПЛ за липень 2026 року: ключові рішення щодо порушень прав людини, системного тиску та судових процесів в Україні
У липні 2026 року Верховний Суд України оприлюднив огляд практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) за травень, що включає аналіз ключових рішень, які стосуються дотримання прав, гарантованих Конвенцією. Зокрема, у справі Miladze v. Georgia ЄСПЛ підтвердив пропорційність адміністративного штрафу за нецензурну критику посадових осіб у соціальній мережі TikTok, а у справі Idris Akhundov v. Azerbaijan встановив порушення права на мирне володіння майном через незаконне припинення пенсії. Ці рішення ілюструють баланс між свободою висловлювань та захистом прав інших осіб, а також важливість законності втручань у майнові права. Статистика ЄСПЛ за 2025 рік свідчить про системні проблеми в Україні у сфері захисту прав людини. Україна посіла перше місце за кількістю рішень із порушеннями Конвенції, зокрема численними порушеннями статті 13, що гарантує право на ефективний засіб юридичного захисту. Аналіз показує, що проблема полягає не лише у первинних порушеннях, а й у відсутності ефективних механізмів їх усунення на національному рівні, що призводить до тривалих і неефективних судових процесів. Аналітичне дослідження Центру прав людини ZMINA за методологією ЄСПЛ виявило 29 випадків системного політично вмотивованого тиску на антикорупційних діячів у 2025–2026 роках. Ці випадки характеризуються повторюваністю процесуальних інструментів, синхронністю дій та спрямованістю на вузьке коло осіб, що свідчить про системний характер порушень прав людини. Окремо ЄСПЛ у справі «Дерев'янко і Тарасова проти України» визнав необґрунтованим тримання під вартою за колабораціонізм, підкресливши необхідність дотримання стандартів справедливого судового розгляду. У господарській практиці України розглядається резонансний позов групи Kernel проти «СЕНС БАНКу» на суму близько 1,75 млрд грн, що може мати значний вплив на судову практику у справах, пов'язаних із зобов'язаннями за Loan Participation Notes. Автори звертають увагу на ризики, пов'язані з неупередженістю судового розгляду через повторний автоматизований розподіл справи та попередню участь судді у справах Kernel. Ці події підкреслюють важливість прозорості та доброчесності у судовій системі України.