забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 02.04.2026 по темі: Про відмивання грошей
ЕкспортОпрацьовано: 14525 джерел
Виявлено: 49 публікацій за 2 квітня
-
Які нові вимоги Мінфін встановив для рієлторів щодо фінансового моніторингу?
Мінфін зобов'язав рієлторів реєструватися в системі фінансового моніторингу та подавати інформацію про угоди з нерухомістю на суму понад 400 тисяч гривень. Однак контроль здійснюється за ризик-орієнтованим підходом, і повідомляти потрібно лише про підозрілі операції. Джерело
-
Що відомо про схему розкрадання зерна в ДПЗКУ?
НАБУ та САП викрили організовану групу, яка у 2021 році заволоділа понад 105 тисячами тонн зерна ДПЗКУ на суму 776 млн гривень. Схема полягала у передачі оригіналів коносаментів покупцю без оплати, що дозволило незаконно розпоряджатися зерном і легалізувати кошти через банківські операції. Джерело
-
Як приєднання до SEPA вплине на фінансовий моніторинг в Україні?
Приєднання до SEPA передбачає посилення фінансового моніторингу, зокрема створення Єдиного реєстру рахунків, розширення обов'язків банків щодо ідентифікації клієнтів і перевірки операцій. Це підвищить прозорість фінансових потоків, але збільшить навантаження на бізнес і бухгалтерів. Джерело
-
Чи означає новий контроль за рієлторами тотальний моніторинг усіх угод?
Ні, Мінфін наголошує, що контроль здійснюється за ризик-орієнтованим підходом. Рієлтори зобов'язані повідомляти Держфінмоніторинг лише про підозрілі фінансові операції, а не про всі угоди понад 400 тисяч гривень. Джерело
-
Які наслідки для ринку нерухомості має посилення фінансового моніторингу?
Посилення моніторингу підвищує прозорість ринку, ускладнює використання сумнівних схем, але може призвести до додаткових перевірок, затримок у підготовці угод та появи посередників, які за додаткову плату можуть допомагати уникати звітності. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Мінфін активує фінансовий моніторинг рієлторів та розкриття масштабної схеми розкрадання зерна на 776 млн грн: нові виклики для легалізації доходів і контролю фінансових операцій в Україні
У 2026 році Міністерство фінансів України посилює контроль за фінансовими операціями на ринку нерухомості, зокрема через обов'язкову реєстрацію рієлторів у системі фінансового моніторингу та подання інформації про угоди понад 400 тисяч гривень. Це означає, що практично всі операції купівлі-продажу житла підлягають моніторингу, що сприяє підвищенню прозорості ринку та ускладнює використання сумнівних схем. Водночас Мінфін наголошує на ризик-орієнтованому підході, а не тотальному контролі, і спростовує міфи про «потрійний контроль» угод нотаріусами, оцінювачами та рієлторами. Одним із найбільш резонансних розслідувань стало викриття Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) масштабної схеми розкрадання зерна Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) на суму 776 мільйонів гривень. Схема передбачала передачу оригіналів коносаментів покупцю без оплати, що дозволило незаконно розпоряджатися зерном і продавати його за кордон. Отримані кошти легалізували через низку банківських операцій та придбання активів підконтрольних підприємств. Підозри оголошено п’ятьом особам, серед яких колишні топпосадовці корпорації та представники іноземної компанії. Паралельно Україна готує законодавчу базу для приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), що спростить транскордонні розрахунки з ЄС, але водночас передбачає посилення фінансового моніторингу, зокрема створення Єдиного реєстру рахунків та розширення обов’язків банків щодо ідентифікації клієнтів і перевірки операцій. Ці зміни підвищать прозорість фінансових потоків, але збільшать навантаження на бізнес та бухгалтерів, вимагаючи більшої дисципліни у фінансовому обліку. Загалом, нові виклики в сфері фінансового моніторингу та боротьби з відмиванням доходів в Україні вимагають від учасників ринку адаптації та підвищення стандартів прозорості.