забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 03.04.2026 по темі: Про відмивання грошей
ЕкспортОпрацьовано: 14522 джерел
Виявлено: 31 публікація за 3 квітня
-
Які нові вимоги до фінансового моніторингу для рієлторів у 2026 році?
Вимоги до рієлторів не є новими і базуються на ризик-орієнтованому підході. Рієлтори повинні ідентифікувати клієнтів, збирати їхні дані та повідомляти про підозрілі операції, а не про всі угоди понад 400 тис. грн. Джерело
-
Чи перевіряють всі угоди з нерухомістю у 2026 році?
Ні, фінансовий моніторинг здійснюється лише щодо підозрілих операцій. Не всі угоди понад 400 тис. грн підлягають контролю, а лише ті, що мають ознаки ризику. Джерело
-
Що означає ризик-орієнтований підхід у фінансовому моніторингу?
Це підхід, за якого суб’єкти моніторингу оцінюють операції з урахуванням характеру угоди, ділових відносин, джерел коштів та інших факторів ризику, і повідомляють лише про підозрілі операції. Джерело
-
Чи існує «потрійний контроль» угод з нерухомістю через нотаріусів, оцінювачів і рієлторів?
Ні, це міф. Закон визначає нотаріусів і рієлторів як суб’єктів фінмоніторингу, а оцінювачі не є такими. Контроль здійснюється на різних етапах, але не дублюється. Джерело
-
Які зміни очікують банки у контролі фінансових операцій у 2026 році?
Банки отримають розширені обов’язки щодо збору інформації про рахунки та учасників операцій, що може призводити до зупинки платежів у разі неповних даних. Бізнесу доведеться підтверджувати легітимність операцій заздалегідь. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
У 2026 році в Україні посилюється фінансовий моніторинг операцій з нерухомістю: рієлтори зобов’язані ідентифікувати клієнтів та повідомляти про підозрілі операції, але не всі угоди понад 400 тис. грн
У 2026 році в Україні відбуваються важливі зміни у сфері фінансового моніторингу, особливо щодо операцій з нерухомістю. Міністерство фінансів офіційно роз’яснило, що вимоги до рієлторів не є новими, а базуються на ризик-орієнтованому підході. Рієлтори повинні ідентифікувати клієнтів, збирати їхні дані та повідомляти Держфінмоніторингу лише про підозрілі операції, а не про всі угоди понад 400 тисяч гривень. Закон не передбачає «потрійного контролю» через нотаріусів, оцінювачів і рієлторів, оскільки оцінювачі не є суб’єктами фінмоніторингу. Водночас посилюється контроль за фінансовими операціями загалом. Зокрема, банки отримають розширені обов’язки щодо збору інформації про рахунки та учасників транзакцій у рамках інтеграції з Єдиною зоною євро-платежів. Це означає, що неповні або некоректні дані можуть призводити до зупинки операцій, а бізнесу доведеться підтверджувати легітимність платежів заздалегідь. У сфері кримінально-податкових ризиків для бізнесу зростає увага до операцій із сумнівними контрагентами, дроблення бізнесу та ухилення від сплати податків. Вищий антикорупційний суд продовжує розгляд справ, пов’язаних із легалізацією доходів, зокрема у справах ДПЗКУ. Загалом нові підходи до фінансового моніторингу та контролю покликані підвищити прозорість ринку, зменшити ризики відмивання грошей і фінансування тероризму, а також посилити відповідальність учасників фінансових операцій.