забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 17.04.2026 по темі: Про відмивання грошей
ЕкспортОпрацьовано: 14536 джерел
Виявлено: 36 публікацій за 17 квітня
-
Чи має банк право блокувати рахунок клієнта через операції з криптовалютою без підтвердження легальності коштів?
Так, банк має право застосовувати ризик-орієнтований підхід і блокувати рахунки клієнтів, якщо є обґрунтовані підозри щодо сумнівних операцій, навіть якщо клієнт не є підозрюваним у кримінальному провадженні. Джерело
-
Які ризики пов’язані з використанням платформ KYC/AML, як Sumsub?
Платформи KYC/AML можуть мати ризики витоку даних, непрозорості структури власності та можливого впливу інвесторів з країн з підвищеним ризиком, що створює загрозу відмивання грошей через їхні сервіси. Джерело
-
Що передбачає угода між Польщею та Україною щодо боротьби зі злочинністю?
Угода передбачає співпрацю у запобіганні, виявленні та боротьбі зі злочинами, включно з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванням тероризму, а також обмін інформацією та спільні операції. Джерело
-
Чому Мінфін виступив проти обмеження ручного контролю в податковій системі?
Мінфін вважає, що ручний контроль у податковій системі є важливим для ефективної боротьби з корупцією та відмиванням грошей, і виступає проти повного переходу на автоматизовані процедури без людського втручання. Джерело
-
Як зміниться фінансовий моніторинг на ринку нерухомості в Україні з 2026 року?
Рієлтори та посередники зобов’язані будуть перевіряти клієнтів за принципом KYC, повідомляти про підозрілі операції та застосовувати ризик-орієнтований підхід для зменшення ризиків відмивання доходів через нерухомість. Джерело
-
Які основні вимоги до розкриття структури власності юридичних осіб в Україні?
Юридичні особи повинні підтримувати актуальні відомості про кінцевих бенефіціарних власників, повідомляти про зміни державному реєстратору протягом 30 робочих днів та подавати підтверджуючі документи, включно з легалізацією іноземних документів. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Апеляційний суд підтвердив право банків блокувати рахунки через сумнівні операції з криптовалютою, а Мінфін виступив проти обмеження ручного контролю в податковій системі в новій антикорупційній стратегії України
В Україні судова практика підтверджує право банків застосовувати ризик-орієнтований підхід до фінансового моніторингу, зокрема блокувати рахунки клієнтів, які здійснюють операції з криптовалютою без підтвердження легальності походження коштів. Апеляційний суд визнав такі дії банку законними, підкреслюючи, що криптооперації автоматично потрапляють у зону підвищеного ризику через складність ідентифікації контрагентів і підтвердження економічної суті транзакцій. Це формує нову судову практику у сфері контролю за сумнівними фінансовими операціями. Водночас, у сфері KYC/AML виникають нові виклики, пов’язані з безпекою даних і прозорістю провайдерів послуг верифікації клієнтів. Скандал із платформою Sumsub, яка не проходила належної перевірки та мала непрозору структуру власності з російськими інвесторами, викликає занепокоєння щодо ризиків відмивання грошей через такі сервіси. Це підкреслює необхідність посилення контролю за фінансовими операціями та ідентифікацією клієнтів. На рівні державної політики Польща ратифікувала угоду з Україною про співпрацю у боротьбі зі злочинністю, включно з протидією легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансування тероризму. В Україні ж Міністерство фінансів виступило проти обмеження ручного контролю в податковій системі в межах антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, що свідчить про складність балансу між автоматизацією та людським фактором у боротьбі з фінансовими злочинами. Також у 2026 році на ринку нерухомості запроваджується обов’язковий фінансовий моніторинг угод, що має зменшити ризики відмивання доходів через нерухомість. Законодавчі вимоги до розкриття структури власності та ідентифікації кінцевих бенефіціарів стають дедалі жорсткішими, що є важливим кроком у забезпеченні прозорості бізнесу та мінімізації ризиків відмивання грошей. Практичні проблеми, пов’язані з багаторівневими структурами та легалізацією іноземних документів, потребують додаткових рішень, таких як афідевіти. Загалом, тенденції свідчать про посилення контролю за сумнівними фінансовими операціями, що є ключовим елементом у протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму.