Головне за 11.05.2026 по темі: Діяльність антикорупційних органів НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС

Опрацьовано: 14582 джерел

Виявлено: 29 публікацій за 11 травня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

НАБУ і САП повідомили про підозру екскерівнику Офісу президента Єрмаку у справі про легалізацію 460 млн грн, НАЗК виявило приховані активи на 867 млн грн, а ВАКС переглянув рішення щодо стягнення необґрунтованих активів

У травні 2026 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку у справі, пов’язаній з легалізацією 460 мільйонів гривень через елітне будівництво під Києвом. Слідство кваліфікує цю справу як відмивання грошей організованою групою в особливо великому розмірі. Єрмак заперечує наявність будинку, зазначаючи, що володіє лише квартирою та автомобілем. Ця справа має значний політичний резонанс через статус фігуранта та увагу міжнародних партнерів до незалежності антикорупційної інфраструктури. Паралельно Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело аудит декларацій публічних службовців, виявивши приховані активи на суму 867 мільйонів гривень. Більшість матеріалів передано до НАБУ для подальшого розслідування. Також САП скерувала до суду обвинувальний акт щодо колишнього голови Держлікслужби за недостовірне декларування майна, зокрема приховування житлового будинку та земельної ділянки вартістю понад 4,5 млн грн. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) переглянув рішення щодо стягнення необґрунтованих активів колишнього посадовця Держекоінспекції, скасувавши частину рішення щодо однієї квартири, але залишивши стягнення інших активів. У справі ексзаступника Генпрокурора Дмитра Вербицького САП підтвердила активне досудове розслідування за фактом можливого незаконного збагачення, яке триває під процесуальним керівництвом прокурорів. Крім того, у сфері державної реєстрації політичних партій, громадських організацій та профспілок існують системні проблеми з електронним поданням документів. Міністерство юстиції роками не забезпечує повноцінний цифровий сервіс, через що заявники змушені користуватися паперовими процедурами з обов’язковою нотаріальною залежністю, що створює додаткові фінансові витрати та корупційні ризики. Ця ситуація викликає питання щодо мотивів та конфліктів інтересів у регуляторній політиці.