забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 18.05.2026 по темі: Діяльність антикорупційних органів НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС
ЕкспортОпрацьовано: 14612 джерел
Виявлено: 59 публікацій за 18 травня
-
Чому урядова Антикорупційна стратегія 2026–2030 критикується за неврахування євроінтеграційних зобов’язань?
Урядовий проєкт не включає ключові реформи, зокрема реформу призначення генпрокурора, незалежний конкурс для керівника ДБР та розширення повноважень САП, що суперечить вимогам ЄС і може загальмувати вступ України до ЄС. Джерело
-
Яка статистика судових рішень у справах про корупцію в Україні у 2026 році?
За перші чотири місяці 2026 року ухвалено 814 рішень, що на 27% менше, ніж у 2025 році. 91% справ стосуються порушень фінансового контролю, всі покарання — штрафи, жодного ув’язнення не було. Джерело
-
Чи є випадки суворих покарань за корупцію у 2026 році?
У 2026 році жодного вироку про позбавлення волі не було, але ВАКС залишив без змін вирок колишньому нардепу Крючкову з понад 10 роками ув’язнення за незаконне збагачення. Джерело
-
Що передбачає законопроєкт про адміністративну відповідальність за ворожіння?
Законопроєкт передбачає штрафи за надання платних послуг із ворожіння, магії, езотерики, а також за їхню рекламу та популяризацію, що пов’язано з розслідуваннями впливу астрологів на кадрові призначення. Джерело
-
Чому кримінальні корупційні справи розглядаються довше за адміністративні?
Кримінальні провадження мають складніший характер, потребують тривалих розслідувань і судових процесів, що часто тривають 7-10 років, тоді як адміністративні справи розглядаються швидше. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Урядова Антикорупційна стратегія 2026–2030 рр. ігнорує ключові євроінтеграційні зобов’язання, суди в Україні переважно карають корупціонерів штрафами, а не ув’язненням, - критика Радіни та статистика Оpendatabot
У 2026 році в Україні триває гостра дискусія навколо Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна жорстко розкритикувала урядовий проєкт стратегії, який не включає низку ключових реформ, зокрема реформу призначення генерального прокурора, незалежний конкурс для керівника ДБР та розширення повноважень Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Вона підкреслює, що такі дії уряду суперечать офіційним вимогам ЄС, які є обов’язковими для переговорів про вступ України до Європейського Союзу, і можуть загальмувати євроінтеграційний процес. Статистика судових рішень у справах про корупцію за перші чотири місяці 2026 року свідчить про суттєві проблеми у системі правосуддя. В Україні ухвалено 814 рішень, що на 27% менше, ніж у 2025 році, але майже всі вони завершилися штрафами. Понад 90% справ стосуються порушень фінансового контролю, зокрема декларацій, а лише 6% — хабарництва. Жодного вироку про позбавлення волі не було, що викликає критику щодо ефективності покарань і здатності судової системи стримувати корупцію. Водночас Вищий антикорупційний суд (ВАКС) залишив без змін вирок колишньому народному депутату Дмитру Крючкову, який отримав понад 10 років ув’язнення за незаконне збагачення. Це свідчить про те, що у резонансних кримінальних справах покарання може бути суворим, але таких випадків небагато через тривалість розслідувань і судових процесів. Крім того, у парламенті зареєстровано законопроєкт про адміністративну відповідальність за надання послуг із ворожіння та езотерики, що пов’язано з недавніми розслідуваннями щодо впливу астрологів на кадрові призначення. Загалом ситуація з антикорупційною політикою в Україні залишається складною: уряд ігнорує важливі реформи, суди переважно карають штрафами, а кримінальні провадження розглядаються роками. Це створює ризики для євроінтеграції та довіри громадян до системи правосуддя. Водночас активність НАЗК у перевірках декларацій та ініціативи парламенту свідчать про прагнення посилити антикорупційний контроль і підвищити прозорість влади.