забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 21.09.2026 по темі: Фінмоніторинг
ЕкспортОпрацьовано: 15856 джерел
Виявлено: 32 публікації за 21 вересня
-
Які нові правила НБУ щодо валютних переказів із-за кордону?
НБУ зобов’язав небанківських надавачів платіжних послуг конвертувати всі валютні перекази фізичних осіб з-за кордону у гривню за курсом, узгодженим з банком. Це стосується всіх сум переказів без винятків і включає карткові перекази за умови згоди платника. Джерело
-
Чому банки блокують внесення застав у резонансних справах?
Банки посилаються на рекомендації НБУ та побоювання щодо репутаційних ризиків, пов’язаних із фінансовим моніторингом. Це призводить до блокування платежів застав, що ускладнює їх внесення і фактично перетворює заставу на приховану форму тримання під вартою. Джерело
-
Як працює схема обходу фінансового моніторингу у справі "Мідас"?
150 млн грн застави було розпорошено через понад 85 банківських рахунків у 21 банку, маскуючи платежі під господарські операції. Це дозволило обійти фінансовий моніторинг і безперешкодно внести кошти на рахунок суду. Джерело
-
Які виклики існують у розслідуванні відмивання коштів в Україні?
Основні проблеми — тривалість судових процесів, складність міжнародної співпраці, низький рівень повернення викритих коштів та необхідність удосконалення фінансового моніторингу для своєчасного виявлення схем. Джерело
-
Що означає трансформація інституту застави в Україні?
Застава перестає бути реальною альтернативою триманню під вартою через блокування внесення коштів фінансовим моніторингом і публічний тиск на заставодавців, що призводить до фактичної ізоляції підозрюваних і порушення їхніх прав. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
НБУ впроваджує обов’язкову конвертацію валютних переказів у гривню, а фінансовий моніторинг ускладнює внесення застав у резонансних справах: виклики та новації у державному фінансовому моніторингу
У вересні 2026 року Національний банк України запровадив нові правила, які зобов’язують небанківських надавачів платіжних послуг конвертувати всі валютні перекази фізичних осіб з-за кордону у гривню. Ця норма поширюється на всі суми переказів і не має винятків за країною походження. Водночас, для карткових переказів необхідна згода платника на курс конвертації, що фіксується міжнародними платіжними системами. Відсутність повної інформації про платника та отримувача переводить операції у площину фінансового моніторингу, що підсилює контроль за такими транзакціями. Надавачі платіжних послуг мають оновити договори та процеси, щоб відповідати новим вимогам. Паралельно з цими змінами у сфері валютних операцій, у резонансних кримінальних справах виникають проблеми з внесенням застав через блокування платежів підрозділами фінансового моніторингу банків. Приклади народного депутата Вадима Столара та ексзаступниці голови ОП Ірини Мудрої демонструють, що банки відмовляються приймати застави, посилаючись на рекомендації НБУ та побоювання щодо репутаційних ризиків. Це фактично перетворює інститут застави на приховану форму тримання під вартою, що викликає критику з боку адвокатів і правозахисників. Крім того, розкрито масштабну корупційну схему у справі "Мідас", де 150 мільйонів гривень застави було розпорошено через понад 85 банківських рахунків у 21 банку, щоб обійти фінансовий моніторинг. Цей випадок підкреслює вразливість системи фінансового контролю та необхідність посилення її ефективності. Експерти та представники правоохоронних органів наголошують на важливості удосконалення законодавства, підвищення прозорості та невідворотності покарання за фінансові злочини, а також на необхідності балансу між контролем і захистом прав громадян.