Головне за 29.09.2026 по темі: Моніторинг ризиків у судовій системі

Опрацьовано: 15893 джерел

Виявлено: 28 публікацій за 29 вересня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Вища рада правосуддя призначає суддів, Венеційська комісія критикує законопроєкт ВККС, а ЄСПЛ наголошує на пропорційності санкцій: ключові новини про комплаєнс-контроль у судовій системі України

У вересні 2026 року Вища рада правосуддя України активізувала кадрові призначення, погодивши подання Президентові щодо призначення восьми суддів до апеляційних судів у Дніпрі та Львові. Ці кроки є частиною процесу оновлення суддівського корпусу, що має сприяти посиленню комплаєнс-контролю, дотриманню законодавства та стандартів доброчесності в судовій системі. Водночас ВРП продовжує стикатися з викликами у забезпеченні прозорості своєї роботи, зокрема через відсутність онлайн-трансляцій засідань, що викликає занепокоєння щодо відкритості судового врядування. Міжнародна спільнота, зокрема Венеційська комісія, висловила критику урядового законопроєкту про відбір членів ВККС та ВРП. Комісія підтримує ідею залучення міжнародних експертів до конкурсних процедур, але вказує на формальний характер запропонованих норм, які не забезпечують реальної незалежності та доброчесності відбору суддів. Відсутність належного законодавчого забезпечення може призвести до зупинки судової реформи, що є критично важливим для інтеграції України до ЄС. У сфері судової практики Європейський суд з прав людини надав консультативний висновок щодо застосування фіксованих штрафів, підкресливши необхідність дотримання принципу пропорційності та наявності механізмів захисту від непропорційних санкцій у національному законодавстві. Це рішення має важливе значення для судового комплаєнсу, оскільки впливає на баланс між публічним інтересом і правами суб’єктів господарювання. Крім того, Рада суддів України затвердила Положення про організацію роботи з присяжними, що встановлює єдині організаційні засади для їх участі у здійсненні правосуддя. Це сприятиме підвищенню якості судочинства, дотриманню судової етики та зміцненню довіри до судової системи. Загалом, останні події свідчать про активізацію процесів реформування судової системи України, спрямованих на посилення комплаєнс-контролю, дотримання законодавства та стандартів доброчесності. Водночас існують виклики, пов’язані з прозорістю судового врядування та необхідністю удосконалення законодавчої бази для забезпечення незалежності суддів і ефективного контролю за законністю судочинства.