забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 10.03.2026 по темі: Фінмоніторинг
ЕкспортОпрацьовано: 14480 джерел
Виявлено: 32 публікації за 10 березня
-
Чому Державна служба фінансового моніторингу ігнорує запити НАБУ у справі «Мідас»?
ДСФМУ не надає відповіді на запити НАБУ через внутрішні проблеми комунікації та можливо недостатню оперативність, що гальмує розслідування корупційної схеми з відмиванням понад 100 млн доларів. Джерело
-
Які штрафи наклав НБУ на фінансові установи за порушення у сфері фінмоніторингу?
НБУ оштрафував п’ять страхових компаній та один банк на суми від кількасот тисяч до понад 9 млн гривень за недотримання процедур ідентифікації клієнтів, ризик-орієнтованого підходу та подання недостовірної звітності. Джерело
-
Що змінилося у взаємодії суб’єктів первинного фінмоніторингу з Держфінмоніторингом у 2026 році?
З 2 лютого 2026 року всі суб’єкти первинного фінмоніторингу зобов’язані працювати через електронний кабінет Держфінмоніторингу, що підвищує прозорість і ефективність обміну інформацією. Джерело
-
Як платформа «Пульс» допоможе бізнесу у сфері фінансового моніторингу?
Платформа «Пульс» інтегрує аналітичні інструменти для точнішої ідентифікації суб’єктів, аналізу ризиків та формування управлінських рішень, що сприяє підвищенню прозорості бізнес-середовища. Джерело
-
Які операції можуть викликати фінансовий моніторинг у банках?
Перекази між родичами, особливо регулярні, та продаж товарів через онлайн-платформи можуть викликати перевірки. Важливо правильно документувати призначення платежів і підтверджувати походження коштів. Джерело
-
Які ризики виявлено у схемі відмивання грошей через біженок з України у ЄС?
Використання біженок для відкриття банківських рахунків і переказів через азартні ігри дозволяло легалізувати великі суми незаконних коштів, що підкреслює потребу посилення контролю та верифікації клієнтів. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Фінансовий моніторинг в Україні: затримки у розслідуванні «Мідас», штрафи НБУ за порушення та цифрові інструменти для суб’єктів фінмоніторингу у 2026 році
У сфері державного фінансового моніторингу в Україні спостерігаються суттєві проблеми з оперативністю та ефективністю співпраці між контролюючими органами. Зокрема, Державна служба фінансового моніторингу систематично ігнорує запити Національного антикорупційного бюро України щодо розслідування масштабної корупційної справи «Мідас», пов’язаної з відмиванням понад 100 мільйонів доларів. Це гальмує розкриття корупційних схем і підриває довіру до системи фінансового контролю. Водночас Національний банк України посилює контроль за фінансовими установами, застосовуючи штрафи до страхових компаній та банків за порушення у сфері фінансового моніторингу, включно з недотриманням процедур ідентифікації клієнтів та ризик-орієнтованого підходу. У 2026 році відбулися важливі зміни у процедурі взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу з Держфінмоніторингом: запроваджено обов’язкове використання електронного кабінету для подання звітності та комунікації, що має підвищити прозорість і швидкість обробки інформації. Паралельно Міністерство економіки ініціювало цифровізацію бізнес-клімату через оновлення платформи «Пульс», інтегруючи аналітичні інструменти для покращення ідентифікації суб’єктів та аналізу ризиків. Для бізнесу та громадян важливо розуміти, які операції можуть викликати фінансовий моніторинг у банках, зокрема перекази між родичами та продаж товарів через онлайн-платформи. Правильне документальне оформлення та пояснення походження коштів допомагають уникнути блокувань і додаткових перевірок. Водночас у ЄС викрито схему відмивання грошей через біженок з України, що підкреслює необхідність посилення контролю за відкриттям рахунків і верифікацією клієнтів у міжнародному масштабі.