забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 13.02.2026 по темі: Фінмоніторинг
ЕкспортОпрацьовано: 14447 джерел
Виявлено: 26 публікацій за 13 лютого
-
Що таке електронний кабінет суб’єкта первинного фінансового моніторингу і з якого часу він діє?
Електронний кабінет СПФМ — це онлайн-платформа для подання та отримання інформації, пов’язаної з фінансовим моніторингом. В Україні він офіційно запрацював з 2 лютого 2026 року і забезпечує електронну взаємодію між суб’єктами первинного фінмоніторингу та Держфінмоніторингом. Джерело
-
Чому банки вимагають фінансову звітність, якщо вона вже подана до податкової служби?
Банки вимагають фінансову звітність для оцінки ризиків, ідентифікації клієнтів та дотримання вимог фінансового моніторингу, встановлених Національним банком. Відсутність автоматичного обміну інформацією між банками та податковою службою змушує банки запитувати звітність безпосередньо у клієнтів. Джерело
-
Які банки найбільше сплачували штрафів за порушення фінансового моніторингу у 2025 році?
Найбільшими платниками штрафів у 2025 році стали Банк Альянс (85 млн грн), МТБ Банк (83,6 млн грн) та Універсал Банк (monobank) (70,4 млн грн). Загальна сума штрафів банків зросла майже вдвічі порівняно з 2024 роком. Джерело
-
Що пропонує НБУ щодо стягнення податкового боргу з валютних рахунків?
НБУ пропонує надати податковим органам право примусово стягувати податковий борг у гривні за рахунок коштів на валютних рахунках боржника шляхом обов’язкового продажу валюти банком. Це посилить фінансовий контроль і уніфікує міжнародні розрахунки відповідно до стандарту ISO 20022. Джерело
-
Які зміни у класифікації підприємств пропонує Кабмін?
Кабмін пропонує оновити критерії класифікації підприємств відповідно до стандартів ЄС, додавши показник балансової вартості активів і уточнивши правила для ФОПів та груп підприємств. Це вплине на доступ до державної підтримки та гармонізує українське законодавство з європейським. Джерело
-
Які рекомендації отримали нотаріуси щодо роботи з фінмоніторинговим е-кабінетом?
Нотаріуси повинні авторизуватися в е-кабінеті за допомогою електронного ключа, подавати первинні та коригуючі повідомлення, а також інформацію про підозрілі операції через відповідні вкладки. Вони мають самостійно стежити за оновленнями правил і дотримуватися вимог наказу Мінфіну №322. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
В Україні з 2026 року запроваджено електронний кабінет для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, банки посилюють контроль та штрафи за порушення фінмоніторингу з урахуванням євроінтеграційних вимог
З 2 лютого 2026 року в Україні офіційно запрацював електронний кабінет для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), що забезпечує електронну взаємодію з Державною службою фінансового моніторингу. Особливу увагу приділено нотаріусам, які тепер зобов’язані подавати повідомлення через цей кабінет відповідно до наказу Мінфіну №322. Авторизація здійснюється за допомогою електронного ключа, а подання інформації відбувається у стандартизованому форматі, що підвищує прозорість і ефективність фінансового контролю. Паралельно банки в Україні посилюють вимоги до клієнтів щодо подання фінансової звітності, навіть якщо вона вже подана до податкової служби. Це пов’язано з необхідністю дотримання норм фінансового моніторингу, оцінки ризиків та ідентифікації клієнтів згідно з вимогами Національного банку України. Відсутність автоматичного обміну інформацією між банками та податковою службою змушує банки вимагати звітність безпосередньо у клієнтів. У 2025 році українські банки значно збільшили сплату штрафів за порушення фінансового моніторингу — загальна сума штрафів зросла майже вдвічі до 546,4 млн грн. Найбільшими порушниками стали Банк Альянс, МТБ Банк та Універсал Банк (monobank). Національний банк України планує посилити санкції у межах євроінтеграційних змін, що передбачають підвищення максимального розміру штрафів до 231 млн грн. Крім того, НБУ ініціював проєкт змін, які дозволять податковим органам примусово стягувати податковий борг у гривні за рахунок коштів на валютних рахунках боржника шляхом обов’язкового продажу валюти банком. Це посилить фінансовий контроль та уніфікує міжнародні розрахунки відповідно до стандарту ISO 20022. Також у Кабміні розглядають законопроєкт про оновлення критеріїв класифікації підприємств відповідно до стандартів ЄС, що вплине на доступ до державної підтримки та гармонізує українське законодавство з європейським. Для нотаріусів надано детальні рекомендації щодо роботи з фінмоніторинговим е-кабінетом, що допоможе дотримуватися нових вимог та уникнути порушень. Ці зміни свідчать про посилення державного фінансового моніторингу в Україні, впровадження ризик-орієнтованого підходу та інтеграцію з європейськими стандартами, що має підвищити прозорість фінансових операцій і знизити ризики відмивання коштів та фінансування тероризму.