забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 03.03.2026 по темі: Фінмоніторинг
ЕкспортОпрацьовано: 14477 джерел
Виявлено: 22 публікації за 3 березня
-
Що передбачає реформа AML в Україні у 2026 році?
Реформа AML впроваджує ризик-орієнтований підхід, зменшує формальний тиск на політично значущих осіб (PEP) та посилює відповідальність бізнесу за розкриття кінцевих бенефіціарних власників. Джерело
-
Які нові санкції очікують бізнес у сфері фінансового моніторингу?
Очікується розширення санкцій, включно з підвищенням штрафів і можливістю ліквідації компаній за грубі порушення правил фінансового моніторингу. Джерело
-
Як зміни вплинуть на роботу банків з PEP?
Банки повинні застосовувати індивідуальну оцінку ризиків для PEP, а не автоматично відмовляти у послугах, що відповідає міжнародним стандартам FATF. Джерело
-
Які нові інструменти контролю отримали суб’єкти первинного фінансового моніторингу?
Наприклад, ПриватБанк розширив доступ до архіву фіскальних чеків до трьох років, що допомагає у фінансовому контролі та відновленні обліку. Джерело
-
Як Національний банк посилює контроль за нелегальними фінансовими компаніями?
НБУ оновив порядок виявлення безліцензійної діяльності, залучає зовнішніх експертів і чітко розмежував повноваження для ефективнішого застосування санкцій. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Реформа фінансового моніторингу 2026 року: впровадження ризик-орієнтованого підходу, посилення контролю за бізнесом та оновлення санкційного режиму
У 2026 році в Україні відбувається масштабна реформа системи фінансового моніторингу, що передбачає впровадження ризик-орієнтованого підходу, особливо у роботі з політично значущими особами (PEP). Банки та фінансові установи мають відмовитися від автоматичного встановлення високого рівня ризику для PEP і натомість проводити індивідуальну оцінку ризиків, що відповідає міжнародним стандартам FATF. Це сприятиме більш збалансованому підходу до ідентифікації та верифікації клієнтів, зменшуючи формальний тиск на окремі категорії клієнтів. Водночас посилюється відповідальність бізнесу за дотримання вимог фінансового моніторингу, зокрема щодо розкриття кінцевих бенефіціарних власників. Заплановано розширення санкційного механізму, включно з можливістю ліквідації компаній у разі грубих порушень. Це є частиною зобов’язань України перед МВФ у межах нової програми фінансування, що передбачає також посилення податкового адміністрування та боротьбу з ухиленням від сплати податків, зокрема через боротьбу з дробленням бізнесу. Для суб’єктів первинного фінансового моніторингу важливим є розширення інструментів контролю, зокрема ПриватБанк збільшив термін доступу до архіву фіскальних чеків до трьох років, що полегшує аналіз фінансових операцій і відновлення бухгалтерського обліку. Національний банк України також посилив контроль за нелегальними фінансовими компаніями, удосконаливши процедури виявлення та притягнення до відповідальності. Загалом реформа спрямована на підвищення прозорості, ефективності та відповідальності у сфері фінансового моніторингу в Україні.