Головне за 14.07.2026 по темі: Фінмоніторинг

Опрацьовано: 15706 джерел

Виявлено: 31 публікація за 14 липня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Держфінмоніторинг за перше півріччя 2026 року виявив підозрілі операції на 194,2 млрд грн, оновлено банківський Меморандум з ризик-орієнтованим підходом та обговорюються нові правила відеоверифікації клієнтів платіжних терміналів

За перше півріччя 2026 року Державна служба фінансового моніторингу України значно посилила свою діяльність, передавши правоохоронним органам 1368 матеріалів щодо підозрілих фінансових операцій, що втричі більше, ніж у минулому році. Загальна сума таких операцій сягнула 194,2 млрд грн, зокрема 47,7 млрд грн пов’язані з розкраданням бюджетних коштів і корупцією, а 114,5 млрд грн – з ухиленням від сплати податків. Особливу увагу приділено протидії використанню «дропів» – осіб, які надають свої банківські рахунки для незаконних операцій, ідентифіковано понад 12 тисяч таких осіб. Водночас з 14 травня 2026 року набрала чинності оновлена версія Меморандуму про прозорість ринку платіжних послуг, що формалізує єдині підходи до фінансового моніторингу в банках. Документ запроваджує диференційовані заходи залежно від рівня ризику клієнта, встановлює ліміти на перекази без підтвердження доходів, а також посилює контроль за ФОП та юридичними особами, особливо у випадках підозри на компанії-оболонки. Ці зміни спрямовані на гармонізацію з європейськими стандартами та зменшення тіньової економіки. Окрім того, Національний банк України розглядає можливість запровадження відеоверифікації клієнтів платіжних терміналів для посилення фінансового моніторингу. Ідея полягає у фотографуванні користувачів під час операцій, що має допомогти у боротьбі з нелегальними виплатами зарплат та іншими фінансовими порушеннями. Наразі це лише обговорення, і впровадження може розпочатися не раніше 2027 року. У контексті цифровізації та автоматизації фінансового моніторингу важливим є також виклик застосування штучного інтелекту. Експерти наголошують, що відповідальність за рішення, прийняті з використанням ШІ, завжди лежить на людині. Необхідно впроваджувати чіткі політики, оцінювати ризики та забезпечувати людський контроль (human in the loop), щоб уникнути помилок, алгоритмічної упередженості та протидіяти діпфейкам. Це дозволить підвищити ефективність і безпеку фінансового моніторингу в Україні.