забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 22.07.2026 по темі: Фінмоніторинг
ЕкспортОпрацьовано: 15723 джерел
Виявлено: 38 публікацій за 22 липня
-
Які нові критерії фінансового моніторингу запровадив НБУ для бізнесу?
НБУ визначив 12 ознак компаній-оболонок, серед яких мала кількість працівників, часті зміни керівників, відсутність активів, значні обороти при низьких доходах. Банки можуть зупиняти операції, запитувати документи та блокувати рахунки за підозри у фіктивній діяльності. Джерело
-
Чому МВФ критикує обмеження фінмоніторингу політично значущих осіб (PEP)?
МВФ вважає, що скорочення посиленого фінмоніторингу PEP до 12 місяців після звільнення послаблює систему контролю, відволікає ресурси від осіб із найвищим ризиком і не відповідає міжнародним стандартам FATF. Джерело
-
Як НБУ планує маркувати платіжні операції за рівнем ризику?
НБУ пропонує класифікувати операції як низького, середнього або високого ризику. Операції з високим ризиком автоматично зупинятимуться до з’ясування деталей, а для виявлення нетипових операцій можуть використовуватися моделі штучного інтелекту. Джерело
-
Що робити бізнесу, щоб уникнути блокування рахунків через фінансовий моніторинг?
Рекомендується вести прозорий бізнес, зберігати документи, своєчасно надавати банку пояснення та підтвердження операцій, не змішувати особисті та бізнес-кошти, оновлювати КВЕДи та уникати співпраці з сумнівними контрагентами. Джерело
-
Які ризики пов’язані з імпортом товарів за новими рекомендаціями НБУ?
НБУ звертає увагу на багатомільйонні перекази нерезидентам без передоплати, відсутність документів про транспортування, низькі витрати на оренду та зарплату, а також невідповідність операцій заявленому виду діяльності, що може свідчити про фіктивний імпорт. Джерело
-
Які судові рішення впливають на практику фінансового моніторингу в Україні?
Окремі судді Верховного Суду висловили думки про незаконність санкцій, ухвалених на підставі листів Держфінмоніторингу без достатньої доказової бази, що ставить під сумнів правомірність таких рішень і впливає на подальшу практику. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
НБУ посилює фінансовий моніторинг бізнесу та платіжних операцій: нові критерії ризиків, рекомендації для банків і критика МВФ щодо послаблення контролю PEP
У 2026 році Національний банк України активізував заходи фінансового моніторингу, спрямовані на посилення контролю за бізнес-операціями та платіжними транзакціями. НБУ надіслав банкам лист із новими рекомендаціями, що включають 12 ознак компаній-оболонок, які можуть свідчити про фіктивну діяльність, та закликає ретельно перевіряти імпортерів на ознаки схем «скруток». Банки отримали право зупиняти операції, запитувати документи, блокувати рахунки та припиняти обслуговування клієнтів за підозри у фіктивності чи ризиковій поведінці. Водночас НБУ розробив проєкт постанови, що передбачає маркування платіжних операцій за рівнем ризику (низький, середній, високий) із застосуванням штучного інтелекту для виявлення нетипових транзакцій. Це має підвищити ефективність моніторингу та зменшити операційні ризики на ринку платіжних послуг. Для клієнтів, особливо ФОП, важливо дотримуватися прозорості у веденні бізнесу, своєчасно надавати документи та пояснення банкам, щоб уникнути блокувань і додаткових перевірок. Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння через законодавчі зміни, які обмежують посилений фінансовий моніторинг політично значущих осіб (PEP) до 12 місяців після звільнення, що, на думку МВФ, послаблює систему контролю і віддаляє Україну від міжнародних стандартів FATF. У судовій практиці також з’явилися резонансні рішення, зокрема окремі думки суддів Верховного Суду, які ставлять під сумнів законність санкцій, ухвалених на підставі матеріалів Держфінмоніторингу без достатньої доказової бази. Загалом, тенденції свідчать про посилення вимог до фінансового моніторингу в Україні, зростання ролі ризик-орієнтованого підходу та необхідність для бізнесу адаптуватися до нових стандартів прозорості і відповідальності. Це створює виклики, але й можливості для підвищення довіри до фінансової системи та зменшення тіньових схем.