забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 23.07.2026 по темі: Фінмоніторинг
ЕкспортОпрацьовано: 15727 джерел
Виявлено: 35 публікацій за 23 липня
-
Які нові вимоги НБУ щодо фінансового моніторингу банків у 2026 році?
НБУ посилив вимоги до банків щодо глибшого аналізу бізнес-моделей клієнтів, ланцюжків поставок і економічного змісту операцій. Банки мають застосовувати автоматизовані системи моніторингу для виявлення підозрілих операцій, включно з операціями компаній-оболонок та схемами ухилення від оподаткування. Джерело
-
Що таке ризик-орієнтований підхід у перевірці політично значущих осіб (PEP)?
Ризик-орієнтований підхід означає, що перевірка PEP проводиться пропорційно до реального рівня ризику, а не за формальним статусом. Це дозволяє зосередити ресурси на найбільш ризикових особах і уникнути надмірних перевірок колишніх PEP без обґрунтованих підстав. Джерело
-
Які ознаки нетипової поведінки клієнтів визначив НБУ для фінмоніторингу?
НБУ визначив 16 ознак, серед яких велика кількість рахунків, часті однотипні операції, швидке прокручування коштів, аномальна географія операцій, часта зміна контактних даних і пристроїв, а також використання одного пристрою кількома клієнтами. Ці ознаки допомагають виявляти шахрайські схеми та транзитні рахунки. Джерело
-
Як бухгалтерам-ФОП уникнути статусу суб’єкта первинного фінансового моніторингу?
Щоб уникнути статусу СПФМ, бухгалтерам-ФОП рекомендують не брати участі у фінансових операціях клієнтів, не підписувати фінансові документи і не мати доступу до рахунків. Важливо укладати договори на консультаційні послуги без ведення обліку чи підписання первинних документів. Джерело
-
Які зобов’язання Україна взяла перед МВФ у сфері фінансового моніторингу?
Україна зобов’язалася реформувати систему фінансового моніторингу, перейти на ризик-орієнтований підхід у перевірці PEP, реформувати систему розкриття кінцевих бенефіціарів, розширити функціонал фінмоніторингу на боротьбу з податковими злочинами та посилити санкції за порушення щодо бенефіціарної власності. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
В Україні 2026 року посилюють фінансовий моніторинг: НБУ оновлює правила, МВФ контролює реформу перевірки PEP, банки отримують нові критерії ризиків, а бухгалтери мають уникати статусу СПФМ
У 2026 році в Україні відбувається суттєве посилення системи фінансового моніторингу, що відображає як внутрішні реформи, так і міжнародні зобов’язання, зокрема в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом. Національний банк України оновив рекомендації для банків, які тепер мають глибше аналізувати бізнес-моделі клієнтів, ланцюжки поставок, а також застосовувати автоматизовані системи моніторингу для виявлення підозрілих операцій, включно з операціями компаній-оболонок та схемами ухилення від оподаткування. Визначено 16 ознак нетипової поведінки клієнтів, що допоможуть банкам ефективніше виявляти шахрайські схеми, транзитні рахунки та приховану підприємницьку діяльність, особливо серед фізичних осіб-підприємців. Водночас Україна взяла на себе зобов’язання реформувати систему фінансового моніторингу в межах програми з МВФ, що включає перехід до ризик-орієнтованого підходу у перевірці політично значущих осіб (PEP), реформування системи розкриття кінцевих бенефіціарів та розширення функціоналу фінмоніторингу на боротьбу з податковими злочинами. МВФ критикує послаблення перевірки PEP, вважаючи це відхиленням від міжнародних стандартів FATF, і наполягає на посиленні контролю. Для бухгалтерів-ФОП, які надають послуги, з’являються рекомендації щодо укладання договорів, які допоможуть уникнути статусу суб’єкта первинного фінансового моніторингу (СПФМ). Важливо не брати участі у фінансових операціях клієнтів, не підписувати фінансові документи та не мати доступу до рахунків, щоб не потрапити під облік Держфінмоніторингу. Загалом, оновлення законодавства та практики фінмоніторингу спрямовані на підвищення прозорості фінансової системи України, зменшення ризиків відмивання коштів, ухилення від сплати податків та забезпечення відповідності міжнародним стандартам.