Головне за 11.09.2026 по темі: Все про зарплату: правила, схеми, кейси

Опрацьовано: 15845 джерел

Виявлено: 36 публікацій за 11 вересня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Новий Трудовий кодекс та законопроєкт №9510: зміни у визначенні мінімальної зарплати, індексації, компенсаціях за затримку та легалізації оплати праці в Україні у 2026 році

У вересні 2026 року в Україні активно обговорюються ключові зміни у сфері оплати праці, які можуть суттєво вплинути на порядок нарахування та виплати заробітної плати. Проєкт нового Трудового кодексу пропонує змінити підхід до визначення мінімальної заробітної плати, встановлюючи її як відсоток від середньомісячної зарплати за видами економічної діяльності, а не фіксовану суму. Водночас мінімалку хочуть відокремити від посадових окладів і доплат, що потребуватиме перегляду систем оплати праці. Законопроєкт №9510, який перебуває на другому читанні, вводить нові гарантії для працівників у разі затримки зарплати понад 15 днів, зокрема право тимчасово припинити роботу, посилення фінансової відповідальності роботодавця та механізм компенсації у разі неплатоспроможності підприємства. Індексація зарплат у жовтні 2026 року не відбудеться через низький рівень інфляції, а мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 647 грн до початку 2027 року. Підвищення зарплат у вересні отримають працівники залізничної сфери — у середньому на 15%, з диференціацією за ризиками роботи. Водночас питання заборгованості із зарплати залишається актуальним: роботодавці зобов’язані нараховувати компенсації за затримки, а також дотримуватися правил виправлення помилок у звітності. Особливу увагу приділяють легалізації трудових відносин, оскільки виплата зарплати "в конверті" позбавляє працівників соціальних гарантій і створює ризики для бізнесу. Офіційне працевлаштування забезпечує стабільність, соціальний захист та конкурентоспроможність підприємств. Загалом, ці законодавчі ініціативи спрямовані на підвищення прозорості оплати праці, захист прав працівників та стимулювання розвитку економіки в умовах воєнного стану та економічних викликів.