забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 06.10.2026 по темі: Про відмивання грошей
ЕкспортОпрацьовано: 15904 джерел
Виявлено: 24 публікації за 6 жовтня
-
Чому Україна ризикує втратити 20 млрд євро допомоги від ЄС через антикорупційні закони?
Затримка ухвалення важливих антикорупційних законів, які посилюють контроль за відмиванням грошей, прозорість криптопереказів та реформу митниці, призводить до втрати частини міжнародної допомоги, зокрема за планом Ukraine Facility. Джерело
-
Як змінюється підхід до фінансового моніторингу в Україні?
Відбувається перехід від формального збору документів до ризикоорієнтованого підходу з глибоким аналізом клієнтів і транзакцій, використанням штучного інтелекту та поведінкової аналітики для виявлення підозрілих операцій у режимі реального часу. Джерело
-
Що передбачають компромісні правки до закону про оподаткування доходів з цифрових платформ?
Зберігається довічний статус політично значущих осіб (ПЕП), але посилений фінансовий моніторинг після звільнення триває мінімум 12 місяців з подальшою індивідуальною оцінкою ризиків, що відповідає міжнародним стандартам. Джерело
-
Які методи використовують правоохоронці для розслідування злочинів із криптовалютою?
Вони застосовують блокчейн-аналітику, міжнародні запити, кіберрозслідування, аналіз цифрових слідів, вилучення техніки з приватними ключами, а також маркують активи, що проходили через міксери, як високоризикові. Джерело
-
Що таке де-рискінг і як Верховний Суд України ставиться до нього?
Де-рискінг — це припинення банком обслуговування клієнтів для уникнення ризиків. Верховний Суд визнає право банків на це, але лише за умови обґрунтованості та документального підтвердження причин, інакше це вважається необґрунтованим. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Виклики та новації у боротьбі з відмиванням грошей і фінансовим моніторингом в Україні 2026: законодавчі затримки, криптовалюта, ризикоорієнтований підхід і судова практика
У 2026 році Україна стикається з критичними викликами у сфері боротьби з відмиванням грошей та фінансового моніторингу, що безпосередньо впливає на міжнародну допомогу та інтеграцію з ЄС. Затримки у прийнятті ключових антикорупційних законів, які передбачають посилення контролю за фінансовими операціями, прозорість криптопереказів та реформу митниці, вже призвели до втрати значних фінансових ресурсів від Євросоюзу. Водночас уряд і парламент працюють над законодавчими ініціативами, які мають розблокувати підписання важливих законів, зокрема щодо оподаткування доходів із цифрових платформ та регулювання статусу політично значущих осіб (ПЕП) у фінансовому моніторингу. Паралельно з цим у сфері фінансового моніторингу відбувається перехід від формального збору документів до застосування ризикоорієнтованого підходу, що передбачає глибокий аналіз клієнтів і транзакцій із використанням сучасних технологій, таких як штучний інтелект і поведінкова аналітика. Це дозволяє виявляти підозрілі операції в режимі реального часу, що є критично важливим на тлі зростання швидкості фінансових потоків і складності схем відмивання грошей, зокрема через криптовалюту. Правоохоронні органи активно застосовують блокчейн-аналітику та міжнародне співробітництво для ідентифікації бенефіціарів та розкриття схем легалізації злочинних доходів. Водночас судова практика України демонструє посилення контролю за діями банків у сфері фінансового моніторингу. Верховний Суд наголошує на необхідності обґрунтованості рішень банків щодо припинення обслуговування клієнтів, що запобігає необґрунтованому «де-рискінгу». Клієнти мають право вимагати пояснень і оскаржувати рішення, якщо банк не надає конкретних доказів ризиків. Загалом, 2026 рік характеризується активним розвитком законодавства, технологій і практики у сфері боротьби з відмиванням грошей, що є ключовим для забезпечення прозорості фінансових операцій та підвищення довіри до української економіки на міжнародній арені.