Про відмивання грошей

Опрацьовано: 15864 джерел

Виявлено: 33 публікації за 22 вересня

Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.

Банки блокують внесення застав за рішеннями ВАКС через ризики фінансового моніторингу, масштабна схема відмивання грошей російською платіжною системою A7, корупційні скандали навколо Sense Bank та перспективи кримінальної відповідальності юридичних осіб в Україні

У вересні 2026 року в Україні зафіксовано суттєві проблеми з проведенням платежів для внесення застав за рішеннями Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Близько 15 банків відмовляються проводити такі операції, посилаючись на рекомендації Національного банку України (НБУ) та побоювання репутаційних ризиків, що фактично унеможливлює реалізацію альтернативи триманню під вартою, визначеної судом. Ця ситуація створює правовий парадокс, адже закон вимагає перевірки походження коштів, а не блокування платежів за судовими рішеннями. Водночас у центрі уваги опинилися корупційні справи, пов’язані з фігурантами, які не можуть внести заставу через блокування банківських операцій. Міжнародне розслідування Financial Times викрило масштабну схему відмивання грошей російською фінтехкомпанією A7, яка за допомогою мережі підставних компаній і підроблених документів провела понад 6,9 млрд доларів через міжнародні банки, включно з Standard Chartered, Citigroup та Deutsche Bank. Частина платежів стосувалася військової техніки та товарів подвійного призначення, а схема передбачала зміну митних кодів і створення фальшивих рахунків-фактур для обходу санкцій. Ця діяльність підкреслює складність контролю за фінансовими операціями та виклики у протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. В Україні тривають корупційні скандали навколо державного Sense Bank, що можуть вплинути на міжнародний арбітраж щодо націоналізації банку. Розслідування спецоперацій "Форрест Гамп" і "Феміда" виявили схеми легалізації коштів через банк за участю високопосадовців і депутатів. Паралельно триває дискусія про реформування кримінальної відповідальності юридичних осіб в Україні, де наразі застосовується компромісна модель, що не визнає компанії суб'єктом злочину, але дозволяє застосовувати спеціальні санкції. Європейські країни мають ширший підхід, що може стати орієнтиром для українських реформ. Також експерти наголошують на важливості правильного фінансового моніторингу та своєчасного реагування на запити банків щодо походження коштів. Продаж особистих речей через маркетплейси не є автоматичною підставою для блокування, але регулярні та великі операції можуть викликати підозри. Відповідальність за дотримання законодавства у сфері запобігання відмиванню доходів, фінансуванню тероризму та контролю за сумнівними операціями лежить на банках, які мають балансувати між перевіркою та забезпеченням прав клієнтів. Ці події підкреслюють актуальність посилення контролю та вдосконалення систем фінансової розвідки в Україні.